сп'яняти
СП'ЯНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко СП'Я́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., СП'ЯНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого.
Робити кого-небудь п'яним, доводити до стану сп'яніння; п'янити, оп'яняти.
Лий ще чарку та не бійся, Брага не сп'янить мене (з народної пісні);
// Викликати стан, схожий на сп'яніння.
Пахощі трав .. легко сп'яняють мене (М. Упеник);
Вийшла [Надійка] на мороз, що відразу опік обличчя. Сп'янило на секунду свіже повітря (О. Копиленко);
// перен. Збуджувати, викликати якісь почуття.
Груди його важко дихали від прудкого гону, дотик молодого теплого тіла дівочого сп'янив його (М. Коцюбинський);
Пісня про сироту, що поневіряється в людях, зразу сп'янила Тараса (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сп'яняти — сп'яня́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- сп'яняти — -яю, -яєш і рідко сп'янювати, -юю, -юєш, недок., сп'янити, -ню, -ниш, док., перех. Робити кого-небудь п'яним, доводити до стану сп'яніння; п'янити, оп'яняти. || Викликати стан, схожий на сп'яніння. || перен. Збуджувати, викликати якісь почуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сп'яняти — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови