ссати

ССА́ТИ, ссу, ссеш, недок., кого, що і без прям. дод.

1. Рухами губ і язика втягувати в рот яку-небудь рідину; смоктати.

Через місяць після родин .. мати занедужала і в неї не стало покорму .. От мати і згадала, .. що таке ж саме лихо прилучилось з одною матір'ю, як ховалась вона по лісах з маленькою дитинкою; так вона драла по гніздах пуцьвірінків, проколювала груди й давала дитинці ссати кров (О. Стороженко);

// Годуватися материнським молоком, втягувати його в рот із сосків грудей, вим'я.

Сім'я ж велика: .. дві сестри – дівки, .. два хлопчики, одне дівча, ще цицьку ссе (Грицько Григоренко);

Горпина виймає перса, важкі від молока, .. жадібно припадає до них дитина і ссе, ссе (З. Тулуб);

Коло хлівця лежала свиня і хрюкала, мишасті та рябі поросята, – одні . .ссали, другі лежали верхи на матері... (Панас Мирний);

[Марина:] Мені потрібно, щоб ти йшов собі звідси. [Герцик:] Скоряюсь панській волі .. Покірне телятко дві матки ссе (М. Кропивницький).

2. Висмоктувати спеціальними органами тіла яку-небудь рідину (кров, сік і т. ін.) з іншого організму (про тварину).

Там, чутка була, дитину вкусила [гадюка], там – одній жінці уп'ялась у груди, та поти ссала її, поки та й не вмерла (Панас Мирний);

// Убирати, всмоктувати з ґрунту вологу, поживні речовини (про рослину).

3. Повільно з'їдати, розминаючи язиком і змочуючи слиною.

Сміюсь до дитини. Воно кучеряве, .. ссучи помаранчу, сміється до мене (М. Коцюбинський);

Знаходить [Катря] житнього хліба жовану куклу, .. пхає дитині в рот. Дитина із звірячою жадобою починає ту осоружну куклу жувати, ссати (С. Васильченко);

// Тримаючи що-небудь у роті, м'яти губами, язиком, змочувати слиною.

Між родиною в печері На спині, слабий душею, Атта Троль [ведмідь] лежить, задумавсь, Лапу ссе (Леся Українка);

Припали голі діти до спідниці, тоненький пальчик ссе собі маля (С. Голованівський);

Ссати соску.

4. перен. Завдавати моральних мук, страждань.

І сон же тяжкий... в голову його впився і довбає і ссе (Мирослав Ірчан);

Чому не ссуть мене дрібні турботи, – Бо гордий труд наповнив дні мої (М. Стельмах).

5. Завдавати болю, викликати неприємне відчуття у шлунку, серці, під грудьми.

Голод уже й так ссав під грудьми. Видно, вони заблудились і тепер плутаються у плавнях (М. Коцюбинський).

(1) Сса́ти лю́льку (цига́рку і т. ін.) – палити люльку (цигарку і т. ін.).

Дід люльку ссав. Очі в землю в задумі... (А. Головко);

(2) Сса́ти (смокта́ти) / засса́ти (засмокта́ти) під ло́жечкою (під се́рцем) у кого, безос.:

а) кого-небудь охоплює неприємне больове відчуття у шлунку (перев. від голоду).

В Сергія смоктало під ложечкою (І. Білик);

б) (перен.) хто-небудь переживає, непокоїться через щось.

– Ой, скупий же ви народ – армійські інтенданти! .. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (М. Руденко);

Андрій як слід уяснив, чого ж саме він тут опинився нині, і йому зассало під серцем (І. Багряний);

Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле).

◇ Гадю́ка (га́дина) ссе ко́ло се́рця див. гадю́ка;

Пи́ти (смокта́ти, сса́ти і т. ін.) / попи́ти (посмокта́ти) кров (кро́ві) див. пи́ти;

П'явки́ (п'я́вка) ссуть (ссе) за се́рце (під се́рцем) див. п'я́вка;

(3) Сса́ти ду́шу ([за] се́рце) кому і без дод. – дуже непокоїти, мучити, тривожити кого-небудь.

Думки все такі непривітні ссали за серце – і вона важко зітхала (Панас Мирний);

Тяжкий неспокій ссав Крайнюкові серце (В. Кучер);

Коли скорбота ссе душу, .. то з тіла втікає сон (М. Стельмах).