ставити

СТА́ВИТИ, влю, виш; мн. ста́влять; недок., кого, що.

1. Примушувати кого-небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення.

– Я вже до школи ходжу. – І в яку ти групу ходиш? – бережно ставить [Данило] дитину на поріг (М. Стельмах);

// Примушувати або просити когось стати де-небудь.

Я забігав з оператором спереду, ставав збоку, вискакував на східці і крутив згори, ставив оператора на площадку для вантажу (Ю. Яновський);

// у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого-небудь стати в якусь позу, позицію.

Ставити навколішки.

2. Направляти кого-небудь на якусь роботу, пропонувати комусь робити що-небудь (звичайно стоячи).

Рабиненко взяв у стеблівського посесора .. підряд ставити робітників на заводи (І. Нечуй-Левицький);

Завела [дружина] однієї: “Йди з флоту та йди. Мільйонну армію демобілізовують, до корисних справ .. ставлять. Чого тобі бовтатися в морі?..” (В. Логвиненко);

// ким, за кого, рідше на кого, розм. Призначати на якусь посаду, роботу.

– Став ти його, – каже [попадя], – на дяки!.. – Не приймуть. – Приймуть! Я старого проситиму! (Марко Вовчок);

Ставити керівником;

Ставати за шофера.

3. Розташовувати кого-небудь у певному місці (для ведення бою, охорони, оборони і т. ін.).

[Гелен:] Ти призначи сторожу для пошани. [Кассандра:] Сліпий побитих на сторожу ставить! (Леся Українка);

У штабі Данило не вперше пересвідчився, що полк вважають малорегулярним і не ставлять на відповідальні ділянки фронту (Ю. Яновський);

– Товаришу командир, людей немає. Задавила артилерія. – Поранені є? Став поранених! (О. Довженко).

4. розм. Улаштовувати кого-небудь десь для проживання або на ночівлю; розквартировувати.

– Сказала громада, як я просила, що у самих жінок, де чоловіка нема, щоб там нікого не ставити? (Г. Квітка-Основ'яненко);

Бразд виконував княжий загад. Він ставив .. мечників на покорм по хижах і велів давати, поки вони стоять, по барану (С. Скляренко).

5. перен. Змушувати кого-небудь опинитися в якомусь становищі, потрапити в якісь умови, обставини.

Я лишила Ганкевичу скілька рукописів моїх товаришів з України для видання у Львові .. І не маю ні слова, ні відгуку .. Се мене ставить у дуже прикрий стан супроти товаришів (Леся Українка);

// перев. у сполуч. зі сл. себе. Поводитися якимсь чином; видавати себе за когось.

З тими панками, що йому корились, запобігали його ласки, кланялись йому, Єремія ставив себе запанібрата (І. Нечуй-Левицький);

// кого, розм. Виставляти кого-небудь кимсь.

Не ставити мого батенька брехуном (Сл. Б. Грінченка).

6. Надавати чому-небудь вертикального положення; розташовувати, укріпляти щось вертикально.

На горах заворушились люде, неначе комашня. Копали окопи, насипали здорові вали, возили цеглу, ставили частоколи (І. Нечуй-Левицький);

Край села на втовчених, мов камінь, дорогах дядьки ставили дубові чи берестові стовпи, а Мар'ян вбивав їх у землю (М. Стельмах);

– Нащо ти, сину, вила в кочерги ставиш? (А. Головко);

А море сказилося! Воно якось люто накидається на “Гетьмана”. Підскакує під нього, ставить його цапки (Остап Вишня).

7. Поміщати куди-небудь, розміщувати десь.

– Не знаю, таточку, – сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки (Г. Квітка-Основ'яненко);

В багатих просторих шатрах ставили столи (І. Нечуй-Левицький);

Будували кухні, комори, сараї, стайню. Не тільки треба панам десь жити, – треба десь челядь містити, провізію складати, коней ставити... (Панас Мирний);

Ставить [Орися] візочок біля верболозового куща (Григорій Тютюнник);

Над урвищем зберігся чималий клапоть цілини, – буде намети де ставити (О. Гончар);

Ставить [Докія] ногу на верхній щабель, проворно, по-дівочому спускається на тік (М. Стельмах);

// Подавати на стіл (страви, напої і т. ін.).

– Тягніть Петра на вечерю, Любії дівчата, Ставте на стіл ви тетерю Та ріжте курчата! (П. Гулак-Артемовський);

Ставлячи вечерю на стіл, мати помітила краєм ока, як загорілись у нього очі на гарячу страву (О. Гончар);

// розм. Пригощати, частувати (звичайно алкогольними напоями).

Тепер в шинку людей повнісінько .. Визволені ставлять горілку родичам та новобранцям (Леся Українка);

– Став лишень нам око вина та вари мамалигу, – каже Хаброня (І. Нечуй-Левицький);

Хома помалу одходив .. – Ха-ха! Ну, ставиш пиво? (М. Коцюбинський).

8. Поміщати на вогонь, жар, готуючи для споживання (про їжу, напої).

Газдиня вже вчиняє паску .. А як пора уже ставити паску у піч, виходить газда з хати, – то він має не пускати нікого: докив [доки] паска в печі, нікому не вільно входити (Г. Хоткевич);

Ставити чай;

// Учиняти тісто (для хліба, пирогів, млинців і т. ін.).

Тут йому треба було двір промітати .. або побігти до сусіди Меласі позичити трохи дріжджів, бо хазяйка заходилася ставити пироги (Марко Вовчок).

9. у сполуч. із деякими присл. та ім. з прийм. Надавати чому-небудь певного положення (за знач. відповідного присл. або ім.).

Витягала [курка] коротку шию, ставила боком кругленьке око, здіймала лапку і чекала (М. Коцюбинський);

Оксен сердито брьохався через калюжі, Дорош же йшов, підібравши по-жіночому шинелю, обережно ставив маленькі хромові чобітки, де сухіше, мабуть, боявся промочити ноги (Григорій Тютюнник);

Товариші вже ставили зброю на запобіжники (О. Гончар);

Ставити ногу на носок.

10. Навчати правильно володіти чим-небудь (голосом, диханням і т. ін.).

Ставити голос;

Ставити дихання;

Ставити руку музикантові-початківцю.

11. Установлювати що-небудь для роботи, для виконання своїх функцій.

– Як по-моєму, то треба більше уніфікувати машини, виготовляти необхідні вузли, які б легко можна було ставити замість спрацьованих (І. Цюпа);

Мотор на човен ставить [браконьєр] таких сил, щоб інспектор його не догнав (О. Гончар);

До схід сонця ставлю верші (М. Стельмах);

Йоньки дома не було, пішов ставити ятері на Ташань (Григорій Тютюнник);

Ставити телефон;

Ставити лічильника на воду;

// Пришивати, прибивати і т. ін. до чого-небудь під час виготовлення або ремонту.

Ставити латку;

Ставити набійку;

// Накладати, прикладати до якої-небудь частини тіла з лікувальною метою.

Павло приймав їх, робив перев'язки, ставив шини, бинтував рани (В. Кучер);

Під час сильної простуди .. ставлять банки (з наук.-попул. літ.).

12. Наносити що-небудь на поверхню чогось (візерунок, зарубку, пляму і т. ін.).

Покине [Оксана] гребінь, та за рушник, що мати вишива їй же на придане, і почне такі ж квітки ставити, як і мати (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ставити пляму;

// Зображувати на папері, писати що-небудь.

Гуща скінчив. Народ підходив довго, і довго важкі робучі руки грамузляли [виводили] кривульки або ставили хрест, щоб було міцно (М. Коцюбинський);

Розіклавши папери, Таня почала їх уважно перечитувати й ставити на кожному з них свої помітки (Г. Епік);

Ставити візу;

Ставити дату;

// Записувати оцінку в журнал, залікову книжку і т. ін.

Аркадій Валеріанович ще раз перечитує листа, помічає в ньому помилки на “ять”, червоним олівцем жирно підкреслює їх і ставить внизу оцінку – двійку (М. Стельмах);

Вчителька сказала: – Сядь. Написано чудово. Тобі я першій ставлю “п'ять” в найперший день учбовий! (Н. Забіла);

// Відмічати, реєструвати присутність, прибуття кого-небудь.

Ставлю явку на біржі праці... Й знов вертаюсь у свій куток (Є. Плужник).

13. Будувати, споруджувати що-небудь.

Загадав [Єремія] копати землянки, ставити довгі курені для нежонатих військових (І. Нечуй-Левицький);

На батьківській садибі ніде другу хату ставити (А. Головко);

– Треба лагодити дах, треба сіно косити, клуню ставити (З. Тулуб);

Під дружний регіт бригада перейшла далі ставити нову дерев'яну стіну [в котловані] (А. Хижняк);

– Відвага мед п'є, – таки не втримався Порфир .. Буває ж така, що їй пам'ятники ставлять (О. Гончар);

Коли ставили нову хату, прагнули обрати чисте місце для неї, щоб у майбутньому в родині було затишно і спокійно (з наук.-попул. літ.);

Ставити піч;

На заході сонце невтомно зводило свої величезні сяючі будови, ставило із золотих хмар золоті міста з вежами (О. Гончар).

14. У сполуч. із деякими ім. у знах. в. з прийм. в означає: створювати для кого-, чого-небудь становище, умови, стан, виражені відповідним іменником.

Рівень оплати праці ставити в залежність від кінцевого результату (з публіц. літ.);

// У сполуч. із деякими ім. з прийм. в, під, перед означає: виконувати дію за знач. відповідного іменника.

Ставити під контроль.

15. перев. у сполуч. зі сл. високо, вище, низько і т. ін., перен. Розцінювати, розглядати з певного погляду, визначати певним чином своє ставлення до кого-, чого-небудь.

[Гострохвостий:] Я вчених людей і вас, Євфросино Сидоровно, ставлю без міри високо (І. Нечуй-Левицький);

Франко дуже високо ставить Сковороду, вважаючи його, по суті, зачинателем нового періоду культури й літератури народу України східних та західних областей, як в XVIII, так і в XIX століттях (з наук. літ.);

В усьому вона ставила його вище себе, в його вмінні, в роботі, в здібностях (О. Гончар);

Я не ложу огудки [не гуджу] на другі справи і не ставлю їх нижче цієї (Панас Мирний);

// у сполуч. із деякими ім., перев. з прийм. Визнавати чим-небудь, оцінювати, кваліфікувати як щось (за знач. відповідного ім.).

Ставити в заслугу;

Ставити за обов'язок.

16. В азартних іграх – вносити певну ставку (у 4 знач.).

Дорослі ж грають, декотрі вже позичають один в одного, ставлять до останнього – чому ж йому не можна? Гра втягувала його, як таємнича прірва (О. Гончар);

// Пропонувати, вносити як заклад (при суперечці, парі).

– А де Григор? – запитали ми в один голос. – Заховався у Матея Лисого, – .. сказав Микита Дудка. – Або ти знаєш? – не вірив Василь. – Складаний ножик ставлю, коли брешу! (П. Панч);

// на кого. Розраховувати на кого-небудь, бути певним у чиїйсь перемозі, силі і т. ін.

– Поки Сомко був Сомком, я ставив на його сміливо, а тепер мене якийсь острах бере... (П. Куліш).

17. перев. у сполуч. зі сл. справа, робота і т. ін. Налагоджувати, організовувати.

Він якось так ставив діло хитро та мудро, що сусідні дідичі давали йому по кілька десятин поля на один рік або й на два роки (І. Нечуй-Левицький);

// Уводити в дію, робити діючим.

З колгоспної кузні лине дзвін молота. То старий Ївженко ставить до ладу п'яту лобогрійку (І. Волошин);

// Здійснювати що-небудь.

18. Показувати на сцені виставу, здійснювати режисерську підготовку спектаклю, кінофільму, танцю і т. ін.

Коли її [п'єсу “Лимерівна”] дозволили ставити, то тілько дякуючи Вашим турботам про се (Панас Мирний);

Художник Сев – мій перший друг. Прийшовши режисером до кіно, він поставив невеличку комедію (Ю. Яновський);

– Що ж ви ставите? – поцікавився Данько. – “Наталку Полтавку” найчастіше, а недавно “Марата” ставили, – розповідала сестра (О. Гончар).

19. перен. Створювати, викликати (труднощі, перешкоди і т. ін.).

Лишили [опришки] звичайні форми життя, аби бути вільними в усім, аби не ставити перепон бажанням (Г. Хоткевич);

Погода ніби навмисне стримувала темпи, ставила перешкоди (М. Трублаїні).

20. Пропонувати що-небудь для прийняття, виконання; висловлювати певні вимоги, побажання і т. ін.

Як російська, так і європейська критика усе частіше звертає своє око на наше письменство, ставить йому свої вимоги (М. Коцюбинський);

Коли .. у когось не було чого дати, Сварг і не вимагав, а лише ставив умову: тепер він кує лемеші, серпи, прийде час – і йому допоможуть, одроблять (С. Скляренко);

У першому катрені поет [Тичина] ставить тему, в другому поглиблює її (із журн.).

Бра́ти (ста́вити) / взя́ти (поста́вити) під су́мнів (під су́мніви) див. бра́ти;

Бра́ти (ста́вити) на про́бу див. бра́ти;

Дава́ти (ста́вити) / да́ти (поста́вити) обі́д див. дава́ти;

(1) Ста́вити годи́нника – пересувати стрілки годинника так, щоб вони показували правильний час;

(2) Ста́вити / поста́вити діа́гноз – визначати характер захворювання.

Бицик .. мав неабиякі здібності ставити діагноз (О. Донченко);

За характером змін температури тіла під час захворювання лікарі ставлять діагноз (із журн.);

Прийшов лікар, щось-то дав, але поставити правдивий діагноз не зміг; сказав, що аж завтра можна буде пізнати недугу по признаках... (Г. Хоткевич);

– Краще давай я постукаю і послухаю тебе, і тоді ми поставимо вірний діагноз (О. Іваненко);

(3) Ста́вити / поста́вити до́слід – здійснювати наукове дослідження якого-небудь явища в його конкретному вияві у певних, спеціально створених умовах.

Борис Романович і його колеги ставили досліди вечорами, засиджуючись до світанку (з наук.-попул. літ.);

За кілька років до війни Шульга поставив дослід, який збаламутив не тільки його колег, але і його самого (Н. Рибак);

Щоб практично створити штучну силу тяжіння в космічному польоті, вченим треба поставити багато дослідів (з наук.-попул. діт.);

(4) Ста́вити за (у) при́клад (за взіре́ць, взірце́м) кого, що – звертати чиюсь увагу на діяльність, поведінку, риси характеру якоїсь особи, як на зразок.

В піонерському загоні він найдисциплінованіший, і його завжди ставлять за приклад іншим (О. Копиленко);

Він воював чесно й хоробро, його відвагу ставили у приклад (Н. Рибак);

Перевіряючи мінометників.., Ясногорська щоразу дивувалась, які вони всі чепурні, охайні. Ставила їх взірцем для решти підрозділів (О. Гончар);

(5) Ста́вити (ма́ти) за скот (скоті́в) кого – жорстоко, грубо поводитися з ким-небудь.

Панів за те там [у пеклі] мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (І. Котляревський);

Ляхи .. мали .. нас за скот (П. Куліш);

(6) Ста́вити могори́ч (могорича́) кому – частувати кого-небудь вином, горілкою (за послугу, допомогу і т. ін.).

Ну, що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? – жартує Шкапонд .. – А тепер, як годиться, став могорич (М. Стельмах);

Був такий звичай. Коли молодий парубчак виходить уперше на вулицю – ставить старшим могорича (Є. Кравченко);

(7) Ста́вити на голосува́ння – пропонувати вирішувати що-небудь голосуванням.

Пояснення голови не всіх у залі задовольнило. Довелось ставити на голосування: хто за те, щоб пояснення полуботківців вважати за задовільне (А. Головко);

(8) Ста́вити / поста́вити запита́ння (пита́ння):

а) запитувати кого-небудь про щось.

Ця доросла людина, Михайло, в момент, коли йому ставлять несподіване запитання, якого він сам не може розв'язати, ніяковіє (Олесь Досвітній);

На сьогодні були задані задачі на проценти, але в лейтенанта взагалі була звичка ставити такі питання, що зразу і не зрозумієш, до чого вони (І. Багмут);

Писати про себе мені дуже трудно. Краще було б, коли б Ви поставили мені кілька питань, на які я охоче одповів би Вам (М. Коцюбинський);

б) те саме, що Пору́шувати / пору́шити пита́ння (див. пору́шувати);

в) розглядати якимсь чином.

Думаю, що зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів, без жадного насильства, сварки й колотнечі (Леся Українка);

(9) Ста́вити пласти́нку (платі́вку) – класти пластинку на диск радіоли, патефона і т. ін. для програвання.

Пластинка докрутилася до кінця. Але нову Марина не ставила (Я. Гримайло);

(10) Ста́вити пло́мбу – заліплювати пломбою дупло в зубі;

(11) Ста́вити / поста́вити ва́рту (сторо́жу, карау́л і т. ін.) – забезпечувати здійснення охорони чого-небудь у певному місці.

Уже ставлять варти дорогами, залягають під пнями, лізуть на смереки. А він буде йти, нічого не підозріваючи, веселий, безпечний (Г. Хоткевич);

[Кармелюк:] Кушнірук, постав на шляху варту (С. Васильченко);

Галайда, Лляний і Когут, наклавши печатки на замки та поставивши сторожу до комор, були спокійні за цілість того, що в засіках (Микита Чернявський);

Докопалися до муру Та трохи спочили. Поставили караули (Т. Шевченко);

(12) Ста́вити / поста́вити печа́тку – притискуючи печатку до паперу, сургучу, робити відбиток; печаткою засвідчувати чинність якогось документа;

(13) Ста́вити / поста́вити по́руч кого, що з ким – чим – вважати кого-, що-небудь рівноцінним, однаковим у якому-небудь відношенні з кимсь, чимсь; ставити в один ряд з ким-, чим-небудь;

(14) Ста́вити / поста́вити по́ряд кого, що з ким – чим – вважати кого-, що-небудь рівноцінним, однаковим у якому-небудь відношенні з кимсь, чимсь;

(15) Ста́вити самова́р (самова́ра) – розпалювати вогонь у наповненому водою самоварі.

Дівчина пішла з двору .. Галя тим часом у кухні ставила самовар (Панас Мирний);

Гриша Козир .. подав пропозицію ставити самовара (Ю. Яновський);

(16) Ста́вити [свій] пі́дпис:

а) розписуватися.

Він ставить підпис під статтею, підіймає голову (М. Стельмах);

б) підписуватися під якимсь документом на знак цілковитої згоди й схвалення.

Ставити підписи під відозвою Всесвітньої Ради Миру;

(17) Ста́вити сві́чку – відповідно до церковного обряду ліпити, прикріплювати запалену свічку перед образом святого.

На свічку богу заробляла [мати]; Поклони тяжкії б'ючи, Пречистій ставила, молила, Щоб доля добрая любила її дитину... (Т. Шевченко);

Матушка Прохіра була мов на власних іменинах. Вона вешталась по церкві не з меншою повагою, як паламар, що ставив свічки (М. Коцюбинський);

(18) Ста́вити синя́ки – бити кого-небудь до синців.

[Мирон:] Вашому брату синяків мало ставлять, більше нам перепадає, як завжди (О. Корнійчук);

Устано́влювати (дава́ти, ста́вити і т. ін.) / установи́ти (да́ти, поста́вити і т. ін.) реко́рд див. устано́влювати;

Чини́ти (ста́вити, учиня́ти і т. ін.) / учини́ти о́пір <�Стоя́ти / ста́ти [в (на)] о́пір> див. чини́ти¹.

◇ (19) В гріш не ста́вити – не цінувати кого-, що-небудь, не поважати когось.

– Ви, пане майор, мене і в гріш не ставите, одне слово, не поважаєте (Б. Левін);

До цього він давно звик і ні в гріш не ставив людське життя (В. Малик);

Чоловік скромний, сміливий умом, людина, котра не тільки не боялася загроз, самаѣѣшукала, до чого докласти своєї та братства хоробрості, він ні в гріш не ставив власне життя (Г. Колісник);

Вставля́ти (встромля́ти, ста́вити) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са див. вставля́ти¹;

Опусти́ти (спусти́ти, поту́пити, поста́вити, встроми́ти, ври́ти і т. ін.) / опуска́ти (спуска́ти, ста́вити, встромля́ти, врива́ти і т. ін.) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) [в зе́млю (додо́лу)] див. опуска́ти;

Перево́дити (ста́вити) / перевести́ (поста́вити) на ре́йки див. перево́дити;

Поста́вити (розста́вити) / ста́вити кра́пку ([всі] крапки́) над “і” див. поста́вити¹;

Поста́вити / ста́вити догори́ нога́ми див. поста́вити¹;

Поста́вити / ста́вити на слу́жбу див. поста́вити¹;

(20) Ста́вити в дурни́цю що – вважати що-небудь безглуздим, зовсім не вартим уваги.

– Я ставлю річ твою в дурницю (І. Котляревський);

(21) Ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого, що – прирівнювати кого-, що-небудь до когось, чогось у певному відношенні.

От наші критики не такі лицарі, і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів, і літератів [літераторів], і літераток [літераторок] (Леся Українка);

(22) Ста́вити в [оди́н] ряд кого, що – уподібнювати кого-, що-небудь у якомусь відношенні;

(23) Ста́вити до ла́ду – налагоджувати, відновлювати що-небудь.

З колгоспної кузні лине дзвін молота. То старий Ївженко ставить до ладу вже п'яту лобогрійку (І. Волошин);

(24) Ста́вити / поста́вити (зіста́вити і т. ін.) збро́ю (гвинті́вки, рушни́ці) в ко́зла (ко́зли) – ставити зброю (гвинтівки, рушниці) разом навхрест багнетами вгору.

Рота німецьких солдатів щільною купою відпочивала біля поставлених у козла гвинтівок (І. Багмут);

Жандарми, зіставивши зброю в козли, .. ламають декорації до “Наталки Полтавки” (О. Гончар);

(25) Ста́вити (кла́сти) / поста́вити (покла́сти) на карб кому – зауважувати комусь, звинувачувати кого-небудь у чомусь.

– А я не примирюсь! Не можу! – скрикнула Марія Миколаївна, згадавши синів, яких загибель вона призвичаїлась ставити на карб більшовизмові (В. Підмогильний);

Все, що трапилося в місті, клалося нам на карб (Ю. Яновський);

Найперше самій собі ставила на карб, що хлопець напівсиротою росте, без батьківської ласки та догляду (О. Гончар);

Дошукувався [Павло] своєї вини на роботі і не знаходив. Йому .. поставили на карб і масло, і округлення цифр, і закупівлю корів у колгоспників (Ю. Мушкетик);

(26) Ста́вити над усіма́ – дуже цінувати, вважати найкращим.

– Вбив ти, Василю, душу в мені. Над усіма ставила тебе, а ти... виходить, баламут і вертихвіст, як і всі ви... (Я. Гримайло);

(27) Ста́вити на оди́н п'єдеста́л кого – те саме, що Ста́вити / поста́вити на одну́ до́шку (див. ста́вити).

– Гріх тобі аристократа і баришника ставити на один п'єдестал. І, пробач, твоя поведінка часто дивує мене (М. Стельмах);

(28) Ста́вити на пе́рше мі́сце (на пе́рший план) що – надавати чому-небудь особливо важливого значення, вважати щось основним.

Сам Довженко на перший план ставив письменницьку працю, вважав її своїм покликанням (з газ.);

(29) Ста́вити (оголо́шувати) / поста́вити (оголоси́ти) по́за зако́ном кого – позбавляти кого-небудь громадянських прав, заступництва з боку державних органів.

[Адмірал:] Хто піде проти наказу, хто не виконає ультиматуму, той поставить себе поза законом (О. Корнійчук);

Куди діватися? Власті нас не признають, поставили поза законом (І. Цюпа);

Якщо жінка брала шлюб зі своїм рабом, то все її майно реквізували до скарбниці, а жінку оголошували поза законом (із журн.);

(30) Ста́вити пе́ред (попере́д) очи́ма що – викликати щось в уяві.

Ти якось вмієш так листи писати, що мов перед очима все ставиш, а от я так не вмію і через те з моїх листів рідко хто задоволений (Леся Українка);

Ставить [пісня] поперед очима тихії села, степи безкраїї (Марко Вовчок).

(31) Ста́вити під загро́зу – наражати на небезпеку.

– Треба відправити хлопця в тил. Ми не маємо права ставити під загрозу життя дитини (І. Багмут).

◇ (32) Ста́вити / поста́вити ва-ба́нк – ризикувати чим-небудь.

“Занадто блискучі очі” .. А які ж вони повинні бути в людини, яка ставить ва-банк своє життя? (В. Винниченко);

Здійснивши декілька невдалих інвестицій, ми зрозуміли, що перейшли межу ризику, поставили все ва-банк і програли (з газ.);

(33) Ста́вити / поста́вити знак рі́вності між ким – чим – визнавати кого-, що-небудь рівноцінним іншому; ототожнювати.

Франко дорікає Нечую-Левицькому за те, що він ставить знак рівності між передовою російською літературою і російською державою з її чиновниками і жандармами, які придушували всяку вільну думку (із журн.);

Між ученим і письменником-фантастом не можна поставити знак рівності. Якщо вчений живе сумою позитивних доведених істин, то письменник-фантаст будує свої твори на науково обґрунтованій мрії (із журн.);

(34) Ста́вити / поста́вити кра́пку:

а) (на чому, в чому і без дод.) закінчувати, рішуче припиняти що-небудь.

Необхідні об'єктивні наукові дослідження документів. Тут ще крапку ставити рано (із журн.);

З Марсом, справді, пов'язано чимало загадок. .. Все це свідчить, що в дослідженнях планети рано ставити крапку (із журн.);

Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся: .. — Давай на цьому поставимо крапку (М. Ю. Тарновський);

б) (на кому) розчаруватися, зневіритися в комусь.

Колектив групи давно на цьому студентові поставив крапку (з газ.);

(35) Ста́вити / поста́вити на гре́чку – карати дитину за яку-небудь провину, ставлячи її коліньми на посипане зерно гречки.

[Микола:] Пам'ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев'ятого псалма? (І. Карпенко-Карий);

(36) Ста́вити / поста́вити на ка́рту що – ризикувати чим-небудь заради певної мети, успіху.

[Орест:] Мені миліше .. ставити на карту своє життя, ніж рятувати чуже (Леся Українка);

– І я не розчарувавсь, генерале: край вартий того, щоб ради нього ставити на карту наш капітал (О. Гончар);

– Я – що? Адже до замаху залишилося всього кілька днів. – І що ж? – Та ми ж все ставимо на карту! (В. Канівець);

Тепер він горів бажанням будь-що врятувати вітчизну, поставити все на карту, але добути її волю (М. Старицький);

Ста́витися на ка́рту, пас.

Сьогодні на карту ставилося все. Або ми вийдемо цієї ночі, або нас схоплять (Ю. Збанацький);

(37) Ста́вити / поста́вити на кін що – ризикувати чим-небудь.

Так було не раз: розчулений її сльозами, він беззастережно ставив на кін власні авторитет, ім'я, використовував знайомства, а потім розплачувався за те гірким каяттям (М. Олійник);

Він поставить на кін усе. Воля або смерть... (В. Козаченко);

(38) Ста́вити / поста́вити на колі́на кого – примушувати когось підкоритися.

– І таки треба ставити бісових панів на коліна, щоб мужики панами ставали (М. Стельмах);

Поставивши на коліна мирних вербівчан, вони [карателі] безпечно заходили в двори (А. Іщук);

(39) Ста́вити / поста́вити на одну́ до́шку кого, що, з ким – чим – прирівнювати кого-, що-небудь у певному відношенні до когось, чогось.

Галицькі народовольці ставили на одну дошку чесного великоруського хлопомана Ів. Аксакова з бюрократом п. Катковим, а то й з обскурантом п. Гаворським (М. Драгоманов);

Їх [секту самаритян] ставили на одну дошку з язичниками, а ненавиділи ще більше (із журн.);

– Турбая на одну дошку з Вишиваним поставила... А Турбай – то зовсім інша стаття! (С. Рудько);

(40) Ста́вити / поста́вити на сце́ні – здійснювати постановку п'єси в театрі.

Бачила вчора й сьогодні Стефаника .. Написав .. драму, хтів, щоб поставити тут на сцені (Леся Українка);

(41) Ста́вити / поста́вити на широ́ку но́гу – ініціативно, не рахуючись з витратами, щось організовувати.

Терешко Тягнирядно .. горілчане виробництво поставив на досить широку ногу. Сам, Боже борони, краплі в рот не брав (О. Ковінька);

(42) Ста́вити / поста́вити пе́ред фа́ктом кого – повідомляти про те, що вже відбулося, сталося.

– Гай будемо садити. В Тихій долині .. Я поставлю товариша Грицюту... перед фактом (В. Речмедін);

(43) Ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) ру́ба (ребро́м, рідше усто́рч) – заявляти про щось відверто, прямо, принципово, категорично, з усією рішучістю.

[Бережний:] Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти в мене? (І. Микитенко);

[Яків:] І став питання ребром. [Семен:] Та я ж ребром. Матері вже сказав, що женитись хочу (М. Зарудний);

Біля банку знов повно люду. Знов сварня, знов гармидер. А попа все нема. Аж пополудні прийшла вість, що “вже є”. Народ заворушився. Ніщо їх тепер не стримає, всі ставлять справу на руба .. хоч ти їм кіл на голові теши (У. Самчук);

Дивлячись просто Андрієві в очі, начальник поставив несподіване запитання усторч, за чимсь хитро полюючи: – .. Чи ви не знаєте, де ваші брати? (І. Багряний);

Стоя́ти ру́ба.

Зокрема, після визволення Польщі від фашизму питання стояло руба: якою повинна бути ця держава? (з газ.);

(44) Ста́вити / поста́вити підні́жку кому, чому – заважати, перешкоджати кому-, чому-небудь у якійсь справі.

Бракоробам, заробітчанам, тим, хто ставить підніжку колективу, треба оголосити нещадну війну (з газ.);

(45) Ста́вити / поста́вити під рушни́цю, військ. – з метою покарання примушувати стояти якийсь час у повному озброєнні й спорядженні;

(46) Ста́вити / поста́вити під уда́р кого, що – доводити кого-, що-небудь до загрозливого, критичного становища; підводити когось або зривати щось.

Відсутність коштів ставила під удар усю їх роботу, всі їх надії на завершення її (з газ.);

(47) Ста́вити / поста́вити себе́ на мі́сце чиє, кого – уявляти себе в тих обставинах, ситуації, в яких перебуває хто-небудь інший.

Балабушиха зачиталася і в думці все ставила себе на місце героїні романа [роману] (І. Нечуй-Левицький);

(48) Ста́вити / поста́вити собі́ мето́ю (за мету́) що – те саме, що Ма́ти на меті́; Ма́ти мето́ю (ціль) (див. ма́ти²);

(49) Ста́вити / поста́вити стіну́ між ким – чим – відчужуватися від кого-небудь, поривати близькі стосунки з ким-небудь; ізолювати кого-, що-небудь від кого-, чого-небудь.

В тюрмі один признається, що він не з простих, і цим зізнанням ставить між собою і товаришами стіну (Ю. Яновський);

Стоя́ти стіно́ю.

Штатні функціонери впродовж десятиліть стояли стіною між читачем (з газ.);

(50) Ста́вити / поста́вити хрест на кому – чому, рідко над ким – чим:

а) переставати покладати надії на когось, щось; зневіритися у комусь, чомусь.

Бо знай: народ ніколи не умре. Іди туди, де люди творять світло І ставлять хрест на темне і старе (В. Симоненко);

– І сей туди ж, докоряє! Я ж йому писала: поставте наді мною хрест! Чого ж йому ще треба? (Леся Українка);

б) переставати займатися чим-небудь, робити щось.

Порфирові стало тоскно на душі. Піти б у школу та сказати: – Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! (О. Гончар);

(51) Ста́вити ста́вку на що – те саме, що Роби́ти ста́вку (див. роби́ти);

(52) Ста́вити (станови́ти і т. ін.) / поста́вити і т. ін. до стіни́ – те саме, що Ста́вити (станови́ти) / поста́вити (приста́вити) до сті́нки (рідко до му́ру) (див. ста́вити).

Мовчали лани, як гетьманців ставили .. до стіни (В. Сосюра);

(53) Ста́вити (станови́ти) на рушни́к (на рушнику́) кого – одружувати.

Без любистку, заговорів – силою тільки власного язика вона не раз і не два зводила докупи роз'єднані серденька, становила на рушнику навіть дітей кровних ворогів (Л. Яновська);

(54) Ста́вити (станови́ти) / поста́вити (приста́вити) до сті́нки (рідко до му́ру) – вести на розстріл; розстрілювати.

Таких словом не діймеш, таких до стінки ставити... (Ю. Збанацький);

– Так ти додому й дійдеш! Та тебе ж іще по дорозі гепеушники упіймають – відразу до стінки приставлять (А. Дімаров);

Ми тим, хто нас гнобив віками .. Ми їх за днів минулих яд До муру ставили підряд, І залпи ночі протинали... (В. Сосюра).