ставитися

СТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ста́вляться; недок.

1. Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь.

На господі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях, мати ж його дуже ласкава і привітно до всіх ставилась (Марко Вовчок);

Козаков нещадно вигонив з розвідки людей, які намагалися одержати санкцію начальства на кожний свій крок, щоб потім, на випадок невдачі, мати якесь виправдання. До таких типів Козаков ставився з презирством (О. Гончар);

Нечипір мовчав. Почував, що Кажан ставиться до нього недоброхітно ставиться (М. Хвильовий);

До виступу свого він ставився якнайуважніше (А. Головко);

Вітчим і тепер доброзичливо ставився до свого пасинка, вряди-годи допомагав йому то тим, то сим (П. Колесник).

2. рідко. Те саме, що става́ти 1.

– Скорій, хлопці, кругом хати ставтесь (Сл. Б. Грінченка).

3. рідко. Вставати, підніматися (про куряву).

Випровадили її хлібом-сіллю аж за ворота і довго дивились на ту куряву, що стовпом ставилась за бричкою (А. Свидницький).

4. заст. Прибувати, з'являтися.

Навіть на суд Роман не ставився, а післав [послав] замість себе лисого Мордка (М. Коцюбинський);

Прошу не брати за зле, що висилаю листа, а не ставлюся сама (Леся Українка);

Князь Єремія недавно прибув до Варшави, ставився в палаці перед королем, і як він був з роду славних князів Вишневецьких, то король ласкаво прийняв його до свого двору (І. Нечуй-Левицький).

5. рідко. Те саме, що будува́тися 1.

Коби мої будинки погоріли, я б знав де і як ставитись (Сл. Б. Грінченка);

Дерев'яні каплички ставилися .. при дорозі або на кладовищі (із журн.).

6. рідко. Видавати себе за кого-, що-небудь.

Бачив він і таких, що, повні молодечої відваги, викликали на герць потуги зла, а як прийшло що до чого – перші ж п'ятами накивали. Ставиться, як лев, а гине, як муха (М. Коцюбинський);

Отак ми, розумаки, ставимось, як орли, а прийдеться до діла... (Марко Вовчок).

7. рідко. Те саме, що гордува́ти.

– Я тут у своїй хаті найстарший! – скрикнув я, олютившись .. – Я нікому нічого не винен, а тут мене нападають!.. – А дивіть [дивіться], як ставиться! (І. Франко).

8. Пас. до ста́вити.

В одну мить схопилася я з постелі, опускаючи босі ноженята в теплі сукняні черевички, що завжди на ніч ставилися біля кроваті (Панас Мирний);

Погонич розігнав коні й влетів в ворота. Але батюшчині ворота ставились не для фараонових колісниць – були малі вже занадто (І. Нечуй-Левицький);

Якщо непоширена прикладка і пояснювальне слово є загальними назвами, то між ними ставиться дефіс (з навч. літ.);

Будь-яка справа людиною ставиться і людиною славиться. Ця народна мудрість набула в нашому суспільстві особливо глибокого і конкретного змісту (з публіц. літ.);

Завдання ставилось: вибравши вогневу позицію на пануючій висоті над шосе, розстрілювати звідти разом із станкачами тилове шосе ворога і вершину перевалу (О. Гончар).

◇ Пита́ння стої́ть (ста́виться) ру́ба див. пита́ння;

(1) Ста́витися на ка́рту (д) див. ста́вити.