ставитися

Значення в інших словниках

1. ставитися — Ста́витися: — прибувати, з'являтися [48] Словник з творів Івана Франка
2. ставитися — ста́витися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. ставитися — СТАВИТИСЯ, -влюся, -вишся, ПОСТАВИТИСЯ (до кого-чого). Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь, мати своє уявлення про когось, щось, оцінювати, виявляти своє почуття щодо когось, чогось, симпатію чи антипатію: ставитися добре... Літературне слововживання
4. ставитися — Ста́витися. З’явитися, прийти. Треба о то дбати, аби ніхто не відтягав ся від голосованя, а аби всі, як один, ставили ся до виборів. На то мусить комітет в часі виборів мати під рукою кілька фір, аби, як треба, зараз за кимсь поїхати і єго привезти (См. Українська літературна мова на Буковині
5. ставитися — (до кого) поводитися <�обходитися> з ким; ЖМ. гордувати, пишатися, гнути кирпу; Р. будуватися. Словник синонімів Караванського
6. ставитися — [ставиетиес'а] -аўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -аўл'ац':а; нак. -аўс'а, -аўтеис'а Орфоепічний словник української мови
7. ставитися — СТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ста́вляться; недок. 1. Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь. На господі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях, мати ж його дуже ласкава і привітно до всіх ставилась (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
8. ставитися — ставитися стати (до праці, бою, бійки тощо)(ст): До бою за Львів ставились австрійці щойно над берегами Верещиці на захід від Янова і Городка; рішальний бій тривав 7-9 вересня [1914 року], і якщо австрійська армія лінію Верещиці мусіла опустити... Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. ставитися — -влюся, -вишся; мн. ставляться; недок. 1》 Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь. 2》 рідко. Те саме, що ставати 1). 3》 рідко. Вставати, підніматися (про куряву). 4》 заст. Прибувати, з'являтися. 5》 рідко. Те саме, що будуватися 1). 6》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
10. ставитися — ста́вити / поста́вити на ка́рту що. Ризикувати чим-небудь заради певної мети, успіху. — І я не розчарувавсь, генерале: край вартий того, щоб ради нього ставити на карту наш капітал (О. Гончар); — Я — що? Адже до замаху залишилося всього кілька днів. Фразеологічний словник української мови
11. ставитися — СТА́ВИТИСЯ до кого-чого (виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь), ПІДХО́ДИТИ, ПОВО́ДИТИСЯ з ким, ВІДНО́СИТИСЯ рідше; ПРИЙМА́ТИ (вперше виявляти своє ставлення). — Док.: поста́витися, підійти, повести́ся, віднести́ся, прийня́ти. Словник синонімів української мови
12. ставитися — СТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ста́вляться; недок. 1. Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь. На господі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях, мати ж його дуже ласкава і привітно до всіх ставилась (Вовчок, І, 1955, 194)... Словник української мови в 11 томах
13. ставитися — Ставитися, -влюся, -вишся гл. 1) Становиться. Скорій, хлопці, кругом хати ставтесь. Рудч. Ск. II. 145. 2) Являться. Коли ваш цар Давид ще жив, то най мені ставиться за тілько й тілько неділь до мене в гостину. Гн. II. 228. Словник української мови Грінченка