1. Фразеологічний словник української мови

ставитися

ста́вити / поста́вити на ка́рту що. Ризикувати чим-небудь заради певної мети, успіху. — І я не розчарувавсь, генерале: край вартий того, щоб ради нього ставити на карту наш капітал (О. Гончар); — Я — що? Адже до замаху залишилося всього кілька днів. — І що ж? — Та ми ж все ставимо на карту! (В. Канівець); Тепер він горів бажанням будь-що врятувати вітчизну, поставити все на карту, але добути її волю (М. Старицький). ста́витися на карту, пас. Сьогодні на карту ставилося все. Аби ми вийдемо цієї ночі, або нас схоплять (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ставитися — Ста́витися: — прибувати, з'являтися [48] Словник з творів Івана Франка
  2. ставитися — ста́витися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ставитися — СТАВИТИСЯ, -влюся, -вишся, ПОСТАВИТИСЯ (до кого-чого). Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь, мати своє уявлення про когось, щось, оцінювати, виявляти своє почуття щодо когось, чогось, симпатію чи антипатію: ставитися добре... Літературне слововживання
  4. ставитися — Ста́витися. З’явитися, прийти. Треба о то дбати, аби ніхто не відтягав ся від голосованя, а аби всі, як один, ставили ся до виборів. На то мусить комітет в часі виборів мати під рукою кілька фір, аби, як треба, зараз за кимсь поїхати і єго привезти (См. Українська літературна мова на Буковині
  5. ставитися — (до кого) поводитися <�обходитися> з ким; ЖМ. гордувати, пишатися, гнути кирпу; Р. будуватися. Словник синонімів Караванського
  6. ставитися — 1. Висвячуватися на священнослужителя чи церковнослужителя; 2. Те саме, що возводитися Словник церковно-обрядової термінології
  7. ставитися — [ставиетиес'а] -аўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -аўл'ац':а; нак. -аўс'а, -аўтеис'а Орфоепічний словник української мови
  8. ставитися — СТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ста́вляться; недок. 1. Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь. На господі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях, мати ж його дуже ласкава і привітно до всіх ставилась (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  9. ставитися — ставитися стати (до праці, бою, бійки тощо)(ст): До бою за Львів ставились австрійці щойно над берегами Верещиці на захід від Янова і Городка; рішальний бій тривав 7-9 вересня [1914 року], і якщо австрійська армія лінію Верещиці мусіла опустити... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. ставитися — -влюся, -вишся; мн. ставляться; недок. 1》 Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь. 2》 рідко. Те саме, що ставати 1). 3》 рідко. Вставати, підніматися (про куряву). 4》 заст. Прибувати, з'являтися. 5》 рідко. Те саме, що будуватися 1). 6》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. ставитися — СТА́ВИТИСЯ до кого-чого (виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь), ПІДХО́ДИТИ, ПОВО́ДИТИСЯ з ким, ВІДНО́СИТИСЯ рідше; ПРИЙМА́ТИ (вперше виявляти своє ставлення). — Док.: поста́витися, підійти, повести́ся, віднести́ся, прийня́ти. Словник синонімів української мови
  12. ставитися — СТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ста́вляться; недок. 1. Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь. На господі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях, мати ж його дуже ласкава і привітно до всіх ставилась (Вовчок, І, 1955, 194)... Словник української мови в 11 томах
  13. ставитися — Ставитися, -влюся, -вишся гл. 1) Становиться. Скорій, хлопці, кругом хати ставтесь. Рудч. Ск. II. 145. 2) Являться. Коли ваш цар Давид ще жив, то най мені ставиться за тілько й тілько неділь до мене в гостину. Гн. II. 228. Словник української мови Грінченка