1. Словник української мови у 20 томах

сталити

СТАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., що.

1. Наварювати сталлю і гострити що-небудь.

Не буду сокири сталити (Номис);

// Заварювати сталлю тріщини, отвори в чому-небудь металевому.

Тихо вимовив [батько]: “Зроблю. В замок попав важкий снаряд, Але як-небудь засталю”. І він сталив (П. Воронько).

2. Те саме, що гартува́ти.

* Образно. І хочеться лише добро творить, Йти в бій, не опускаючи забрала, І слово-меч на ворога сталить (Л. Забашта);

Богатир сказав народу: – То ж я з ваших рук не воду, а народну мудрість пив, не в огні – в народній силі всепоборний меч сталив (Н. Забіла);

І юність одпливла, як пліт, І вже прийшов натомість Суворий досвід сивих літ, Сталить мою свідомість (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сталити — (робити міцнішою крицю) гартувати. Словник синонімів Полюги
  2. сталити — стали́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. сталити — (наварювати сталлю) насталювати; гартувати, загартовувати. Словник синонімів Караванського
  4. сталити — Крицевити, заскрицевлювати, заскрицевити, позаскрицевлювати, накрицевлювати, накрицевити, понакрицевлювати, покрицевлювати, покрицевити, скрицевлювати, скрицевити, поскрицевлювати, укрицевлювати, укрицевити, повкрицевлювати Словник чужослів Павло Штепа
  5. сталити — -лю, -лиш, недок., перех. 1》 Наварювати сталлю і гострити що-небудь. || Заварювати сталлю тріщини, отвори в чому-небудь металевому. 2》 Те саме, що гартувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сталити — ГАРТУВА́ТИ (надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням з наступним швидким охолодженням), ЗАГАРТО́ВУВАТИ, СТАЛИ́ТИ. — Док.: загартува́ти, ви́сталити. Якби кайдани перегризти, То гриз потроху... Словник синонімів української мови
  7. сталити — СТАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., перех. 1. Наварювати сталлю і гострити що-небудь. Не буду сокири сталити (Номис, 1864, № 5144); // Заварювати сталлю тріщини, отвори в чому-небудь металевому. Тихо вимовив [батько]: «Зроблю. Словник української мови в 11 томах
  8. сталити — Сталити, -лю́, -лиш гл. Наваривать сталью. Не буду сокири сталити. Ном. № 5144. Словник української мови Грінченка