сталити

Значення в інших словниках

1. сталити — стали́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. сталити — (наварювати сталлю) насталювати; гартувати, загартовувати. Словник синонімів Караванського
3. сталити — Крицевити, заскрицевлювати, заскрицевити, позаскрицевлювати, накрицевлювати, накрицевити, понакрицевлювати, покрицевлювати, покрицевити, скрицевлювати, скрицевити, поскрицевлювати, укрицевлювати, укрицевити, повкрицевлювати Словник чужослів Павло Штепа
4. сталити — СТАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., що. 1. Наварювати сталлю і гострити що-небудь. Не буду сокири сталити (Номис); // Заварювати сталлю тріщини, отвори в чому-небудь металевому. Тихо вимовив [батько]: “Зроблю. В замок попав важкий снаряд, Але як-небудь засталю”. Словник української мови у 20 томах
5. сталити — -лю, -лиш, недок., перех. 1》 Наварювати сталлю і гострити що-небудь. || Заварювати сталлю тріщини, отвори в чому-небудь металевому. 2》 Те саме, що гартувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сталити — ГАРТУВА́ТИ (надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням з наступним швидким охолодженням), ЗАГАРТО́ВУВАТИ, СТАЛИ́ТИ. — Док.: загартува́ти, ви́сталити. Якби кайдани перегризти, То гриз потроху... Словник синонімів української мови
7. сталити — СТАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., перех. 1. Наварювати сталлю і гострити що-небудь. Не буду сокири сталити (Номис, 1864, № 5144); // Заварювати сталлю тріщини, отвори в чому-небудь металевому. Тихо вимовив [батько]: «Зроблю. Словник української мови в 11 томах
8. сталити — Сталити, -лю́, -лиш гл. Наваривать сталью. Не буду сокири сталити. Ном. № 5144. Словник української мови Грінченка