стар
СТАР, а́, е́, поет.
Те саме, що стари́й 1.
Стар любить сквар, а молод холод (Номис);
Мій батько ще не стар (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Я стар чоловік, нездужаю [не здужаю] встати (Т. Шевченко).
(1) Стар і мо́лод – те саме, що [І] мале́ й вели́ке (старе́) (див. мали́й).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стар — стар дієприслівник незмінювана словникова одиниця поет. Орфографічний словник української мови
- стар — -а, -е, поет. Те саме, що старий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стар — СТАРИ́Й (СТАР поет., фольк.) (який прожив багато років), ПОХИ́ЛИЙ, ПЕРЕСТАРІ́ЛИЙ, ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙ розм. (дуже старий або старіший, ніж треба для чого-небудь); СТАРЕ́ЗНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ розм., ПРЕСТАРИ́Й розм., ДІДИ́ЗНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- стар — СТАР, а́, е́, поет. Те саме, що стари́й 1. Стар любить сквар, а молод холод (Номис, 1864, № 8705); Мій батько ще не стар (Кв.-Осн., II, 1956, 331); — Я стар чоловік, нездужаю [не здужаю] встати (Шевч., II, 1963, 159). Словник української мови в 11 томах
- стар — Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905. Словник української мови Грінченка