1. Словник синонімів української мови

стар

СТАРИ́Й (СТАР поет., фольк.) (який прожив багато років), ПОХИ́ЛИЙ, ПЕРЕСТАРІ́ЛИЙ, ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙ розм. (дуже старий або старіший, ніж треба для чого-небудь); СТАРЕ́ЗНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ розм., ПРЕСТАРИ́Й розм., ДІДИ́ЗНИЙ заст., ПРЕСТАРІ́ЛИЙ рідше (який дожив до глибокої старості); ВЕ́ТХИЙ, ДРЯ́ХЛИЙ (дуже старий і немічний). У човні сиділо троє: старий сивий рибалка і двоє юнаків (Ю. Смолич); Я жив на хуторі.. Я стар був, немощен (Т. Шевченко); Я попросив у якоїсь похилої вже тітусі гілку бузку (Ю. Мокрієв); Родичі також не були ще надто перестарілі, могли обходитися без нього в хазяйстві (О. Кобилянська); Двірник, — він і тепер працює в їхньому будинку, — перестаркуватий і хворобливий (Л. Первомайський); Любила (Маруся) в ті дні говорити зі статечними ґаздинями, древніми дідами (Г. Хоткевич); Розступилася земля, і з глибокої ями, як з води, вирнув дідизний старець (О. Стороженко); Господар, ветхий дідок, шмигнув у хатину, швидко закривши за собою двері (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стар — стар дієприслівник незмінювана словникова одиниця поет. Орфографічний словник української мови
  2. стар — СТАР, а́, е́, поет. Те саме, що стари́й 1. Стар любить сквар, а молод холод (Номис); Мій батько ще не стар (Г. Квітка-Основ'яненко); – Я стар чоловік, нездужаю [не здужаю] встати (Т. Шевченко). (1) Стар і мо́лод – те саме, що [І] мале́ й вели́ке (старе́) (див. мали́й). Словник української мови у 20 томах
  3. стар — -а, -е, поет. Те саме, що старий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стар — СТАР, а́, е́, поет. Те саме, що стари́й 1. Стар любить сквар, а молод холод (Номис, 1864, № 8705); Мій батько ще не стар (Кв.-Осн., II, 1956, 331); — Я стар чоловік, нездужаю [не здужаю] встати (Шевч., II, 1963, 159). Словник української мови в 11 томах
  5. стар — Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905. Словник української мови Грінченка