старостівський

СТАРОСТІ́ВСЬКИЙ, а, е.

Стос. до старости (у 1–3 знач.) і староства.

Знав він і те, що бляха і оксамитові штани – це, як той дар божий, суджене йому, синові старостівського урядника (Іван Ле);

Окидає [староста] всіх тривожним поглядом, а рукою неспокійно обмацує на грудях свою старостівську бляху (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старостівський — -а, -е. Стос. до старости (у 1-3 знач.) і староства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. старостівський — СТАРОСТІ́ВСЬКИЙ, а, е. Стос. до старости (у 1-3 знач.) і староства. Знав він і те, що бляха і оксамитові штани — це, як той дар божий, суджене йому, синові старостівського урядника (Ле, Хмельницький, І, 1957, 4)... Словник української мови в 11 томах