старочеський

СТАРОЧЕ́СЬКИЙ, а, е.

Пов'язаний з розвитком чеської народності, мови й культури.

Пожарський іще й у 1819 році міг сказати, що рукопис зберігається у бібліотеці Мусіна-Пушкіна. “Слово” містить безліч богемізмів, каламбурів та класицизмів, фальшивих і справжніх, демонструючи, що його автор був надзвичайно добре обізнаний із передмодерними слов'янськими мовами й літературами, особливо старочеською (з наук. літ.);

Altan(a) в старочеській мові означало, як і в оригінальному італійському варіанті, невеличку вежу, криту терасу, портик, балкон, бельведер або павільйон (з наук. літ.).