староцерковнословянський

СТАРОЦЕРКОВНОСЛОВЯ́НСЬКИЙ, а, е.

Стос. до релігійної писемності східних і південний слов'ян ІХ–ХІ ст.; старослов'янський.

В складі перекладеної літератури приходили насамперед: 1) пам'ятки літератури староєврейської, перекладені з єврейської мови на грецьку і з грецької на староцерковнослов'янську; 2) пам'ятки грецької християнської літератури (від І до V ст. н.) (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me