старушка
СТАРУ́ШКА, и, ж.
Пестл. до стару́ха.
Старушка присіла собі коло панни і розповіла їй все-все (О. Маковей);
Старушки не можна було пізнати. Пожовкла, зморщилася, очі погасли (Г. Хоткевич);
– Приїхав додому, місця не знаходжу, мама, правда, радіє, щаслива, на сьомому небі старушка! (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старушка — Бабуня, бабунечка, бабуся, бабусенька, бабусечка, бабонька, старенька Словник чужослів Павло Штепа
- старушка — СТАРУ́ШКА, и, ж. Пестл. до стару́ха. Старушка присіла собі коло панни і розповіла їй все-все (Мак., Вибр., 1954, 122); Старушки не можна було пізнати. Пожовкла, зморщилася, очі погасли (Хотк. Словник української мови в 11 томах