старушка
СТАРУ́ШКА, и, ж. Пестл. до стару́ха.
Старушка присіла собі коло панни і розповіла їй все-все (Мак., Вибр., 1954, 122);
Старушки не можна було пізнати. Пожовкла, зморщилася, очі погасли (Хотк., II, 1966, 176);
— Приїхав додому, місця не знаходжу, мама, правда, радіє, щаслива, на сьомому небі старушка! (Гончар, Тронка, 1963, 72).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старушка — Бабуня, бабунечка, бабуся, бабусенька, бабусечка, бабонька, старенька Словник чужослів Павло Штепа
- старушка — СТАРУ́ШКА, и, ж. Пестл. до стару́ха. Старушка присіла собі коло панни і розповіла їй все-все (О. Маковей); Старушки не можна було пізнати. Пожовкла, зморщилася, очі погасли (Г. Хоткевич); – Приїхав додому, місця не знаходжу, мама, правда, радіє, щаслива, на сьомому небі старушка! (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах