старшинство

СТАРШИНСТВО́, а́, с.

Першість у порівнянні з іншими за віком, становищем, званням і т. ін.

Музиченко .. тепер, коли поруч з ним був командир полку, коли, таким чином, його майорське старшинство перекривалося полковницьким старшинством Лажечникова, міг уже вимагати наказу від старшого командира (Л. Первомайський);

Коли Микоша з Сашею ввійшли до їдальні, гості сідали за стіл, відповідно до чинів і старшинства (О. Полторацький);

Він владно підтримував своє “старшинство в усій братії – князях руських” (з навч. літ.).

(1) За старшинство́м; По старшинству́ – відповідно до віку, становища, звання і т. ін.

За старшинством він мав право на великокнязівський титул (з навч. літ.);

За довгі столи запросив Данило гостей .. Почали сідати, за старшинством місце вибирали (А. Хижняк);

За стіл сідали [козаки] по старшинству, хто раніше вписався до куреня (П. Панч);

Безвусий Брянський по старшинству був весільним батьком (О. Гончар);

По старшинству підходили [діти] до матері, приплющуючи від задоволення очі (М. Стельмах).

СТАРШИ́НСТВО, а, с.

1. іст. Посада, звання старшини (у 5 знач.).

Косінський став на старшинстві у реєстрового козацтва (Іван Ле).

2. Збірн. до старшина́ 3.

– Абдул скликав до себе старшинство і наказав, щоб у кожній караїмській родині спряли за ніч по три ока шовку і принесли йому завтра опівдні готове прядиво (З. Тулуб).