1. Словник української мови у 20 томах

статуетка

СТАТУЕ́ТКА, и, ж.

Невелика скульптурна фігурка; маленька скульптура.

Уставлює [уставляє господиня] симетрично статуетки та оздобну посуду на комоді (І. Франко);

Трипільські статуетки зображують людей і дають деякий матеріал для висновків про одяг “трипільців” (з наук. літ.);

Тонка, струнка, з великими чорними очима в надзвичайно довгих віях, з косами нижче колін, вона здавалася граціозною статуеткою з слонової кістки (З. Тулуб);

* У порівн. Серед цього сірого натовпу Гретхен видавалась прозорою, мов порцелянова статуетка (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. статуетка — статуе́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. статуетка — [статуетка] -ткие, д. і м. -ец':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  3. статуетка — -и, ж. Невелика скульптурна фігурка; маленька скульптура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. статуетка — СТАТУЕ́ТКА (невелике скульптурне зображення людини або тварини, виготовлене з каменю, металу, дерева тощо), ФІГУ́РКА розм. Хата Гощинської, салон.. Словник синонімів української мови
  5. статуетка — Статуе́тка, -тки, -тці; -е́тки, -е́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. статуетка — СТАТУЕ́ТКА, и, ж. Невелика скульптурна фігурка; маленька скульптура. Уставлює [уставляє господиня] симетрично статуетки та оздобну посуду на комоді (Фр. Словник української мови в 11 томах