створіння
СТВОРІ́ННЯ, я, с.
1. Людина або взагалі жива істота.
Суддя підніс брови вгору, наче здивувався, що й таке створіння може бути замужем (Л. Мартович);
[Печариця:] Нема лукавішого створіння на світі, як жінка! (Панас Мирний);
Що вже до мишей, то з цим було ціле нещастя. Кому не відомо, якої шкоди завдають оті маленькі сірі створіння (Ю. Яновський);
– Гете сказав: велич людини полягає в тім, що вона єдина з створінь, яка вміє перетворювати мить у вічність (із журн.);
Є ще одне тут живе створіння: Сухомлинова корова-ялівка (О. Гончар).
2. Те, що створене ким-, чим-небудь.
Ясного Агні для вас викликаю, господаря люду, ми його хвалимо в гімнах, поданки [подарунки] даємо, він же на світі держить все створіння й богів усіх вічних (Леся Українка);
Як подумаю, що я Є дивоглядна часточка буття, Уламок всесвіту.., – То небо, землі, гори і гаї Стають ріднішими і ближчими мені, І я люблю себе в тім неживім створінні (М. Зеров);
// Твір мистецтва, літератури і т. ін.
– Потім я зрозумів своє місце й сидів у павільйоні, примусивши себе забути, що це мій твір так скальпують, і шукав собі веселих думок над домовиною мого створіння (Ю. Яновський).
3. рідко. Дія за знач. створи́ти.
Коли Сковорода сказав, що він відкидає чудеса і що той дурень, хто вірить у створіння світу, – попи й пани йому від цього часу проходу не давали... (П. Тичина).
Значення в інших словниках
- створіння — створі́ння іменник середнього роду жива істота Орфографічний словник української мови
- створіння — див. ІСТОТА. Словник синонімів Караванського
- створіння — [ствоур’ін':а] -н':а, р. мн. -р'ін' Орфоепічний словник української мови
- створіння — 1. (живе) сотворіння, істота, (праці) твір, твориво, витвір, утвір Словник чужослів Павло Штепа
- створіння — -я, с. 1》 Людина або взагалі жива істота. 2》 Те, що створене ким-, чим-небудь. || Твір мистецтва, літератури і т. ін. 3》 рідко. Дія за знач. створити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- створіння — ІСТО́ТА (живий організм, людина, тварина), ПОДО́БА діал.; СТВОРІ́ННЯ, ТВОРІ́ННЯ розм. (перев. про людину). Ні доріжки, ні найменшого сліду присутності хоч якої живої істоти (Г. Хоткевич); Ті дива й подоби, що світ заповнили,.. Словник синонімів української мови
- створіння — Створі́ння, -ння; -рі́ння, -рі́нь і -рі́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- створіння — СТВОРІ́ННЯ, я, с. 1. Людина або взагалі жива істота. Суддя підніс брови вгору, наче здивувався, що й таке створіння може бути замужем (Март., Тв., 1954, 119); [Печариця:] Нема лукавішого створіння на світі, як жінка!... Словник української мови в 11 томах
- створіння — Створі́ння, -ня с. Твореніе, тварь. Житом. у. Словник української мови Грінченка