1. Словник української мови в 11 томах

створіння

СТВОРІ́ННЯ, я, с.

1. Людина або взагалі жива істота.

Суддя підніс брови вгору, наче здивувався, що й таке створіння може бути замужем (Март., Тв., 1954, 119);

[Печариця:] Нема лукавішого створіння на світі, як жінка! (Мирний, IV, 1955, 153);

Що вже до мишей, то з цим було ціле нещастя. Кому не відомо, якої шкоди завдають оті маленькі сірі створіння (Ю. Янов., І, 1954, 109);

— Гете сказав: велич людини полягає в тім, що вона єдина з створінь, яка вміє перетворювати мить у вічність (Рад. літ-во, 4, 1966, 68);

Є ще одне тут живе створіння: Сухомлинова корова-ялівка (Гончар, Тронка, 1963, 229).

2. Те, що створене ким-, чим-небудь.

Ясного Агні для вас викликаю, господаря люду, ми його хвалимо в гімнах, поданки [подарунки] даємо, він же на світі держить все створіння й богів усіх вічних (Л. Укр., IV, 1954, 282);

Як подумаю, що я Є дивоглядна часточка буття, Уламок всесвіту.., — То небо, землі, гори і гаї Стають ріднішими і ближчими мені, І я люблю себе в тім неживім створінні (Зеров, Вибр., 1966, 479);

// Твір мистецтва, літератури і т. ін.

— Потім я зрозумів своє місце й сидів у павільйоні, примусивши себе забути, що це мій твір так скальпують, і шукав собі веселих думок над домовиною мого створіння (Ю. Янов., II, 1958, 25).

3. рідко. Дія за знач. створи́ти.

Коли Сковорода сказав, що він відкидає чудеса і що той дурень, хто вірить у створіння світу, — попи й пани йому від цього часу проходу не давали… (Тич., III, 1957, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. створіння — створі́ння іменник середнього роду жива істота Орфографічний словник української мови
  2. створіння — див. ІСТОТА. Словник синонімів Караванського
  3. створіння — [ствоур’ін':а] -н':а, р. мн. -р'ін' Орфоепічний словник української мови
  4. створіння — 1. (живе) сотворіння, істота, (праці) твір, твориво, витвір, утвір Словник чужослів Павло Штепа
  5. створіння — СТВОРІ́ННЯ, я, с. 1. Людина або взагалі жива істота. Суддя підніс брови вгору, наче здивувався, що й таке створіння може бути замужем (Л. Мартович); [Печариця:] Нема лукавішого створіння на світі, як жінка!... Словник української мови у 20 томах
  6. створіння — -я, с. 1》 Людина або взагалі жива істота. 2》 Те, що створене ким-, чим-небудь. || Твір мистецтва, літератури і т. ін. 3》 рідко. Дія за знач. створити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. створіння — ІСТО́ТА (живий організм, людина, тварина), ПОДО́БА діал.; СТВОРІ́ННЯ, ТВОРІ́ННЯ розм. (перев. про людину). Ні доріжки, ні найменшого сліду присутності хоч якої живої істоти (Г. Хоткевич); Ті дива й подоби, що світ заповнили,.. Словник синонімів української мови
  8. створіння — Створі́ння, -ння; -рі́ння, -рі́нь і -рі́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. створіння — Створі́ння, -ня с. Твореніе, тварь. Житом. у. Словник української мови Грінченка