стежечка

СТЕ́ЖЕЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до сте́жка.

Ой, знати, знати, В кого є дочки: Втоптані стежечки Через садочки (з народної пісні);

Зеленою левадою побігла стежечка аж до ставка (М. Коцюбинський);

Вузькі, кручені, старанно вичищені і дрібним піском посипані стежечки в'ються крутим берегом угору (І. Франко);

Миролюбно радить [дід] хлопчикові: – Узяв би лопатку та й прокидав стежечку до хвіртки (Ю. Збанацький);

Ми мовчки пішли вузенькою стежечкою (Олесь Досвітній).

2. розм. Поздовжня лінія.

Дарка взяла в руку фалдочку тієї .. спіднички, синьої з білими стежечками (Леся Українка).

◇ Доро́ги (дорі́жки, стежки́, стежечки́) схо́дяться (схре́щуються) / зійшли́ся (схрести́лися) див. доро́га;

Знахо́дити (уто́птувати) / знайти́ (утопта́ти) сте́жку (стежки́, сте́жечку) до се́рця (до душі́, до серде́ць, до душ) див. знахо́дити;

Проклада́ти / прокла́сти (проложи́ти) сте́жечку див. проклада́ти;

(1) Стежечки́ топта́ти (д) див. топта́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стежечка — сте́жечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сте́жечки Орфографічний словник української мови
  2. стежечка — див. стежка Словник синонімів Вусика
  3. стежечка — [стежеичка] -чкие, д. і м. -еиц':і, мн. стеижеички, стеижеичок дв'і стежеичкие Орфоепічний словник української мови
  4. стежечка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до стежка. 2》 розм. Поздовжня лінія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стежечка — топта́ти (прото́птувати) / протопта́ти сте́жку (сте́жечку, дорі́жку) до кого і без додатка. 1. Залицятися, вчащати до кого-небудь. Нащо ти дурив моє дитя, нащо топтав до неї стежку? Нащо залицявся, коли не думав її брати? (М. Фразеологічний словник української мови
  6. стежечка — Сте́жечка, -чки, -чці; -жечки́, -чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стежечка — СТЕ́ЖЕЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до сте́жка. Ой, знати, знати, В кого є дочки: Втоптані стежечки Через садочки (Укр.. лір. пісні, 1958, 118); Зеленою левадою побігла стежечка аж до ставка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах