1. Словник української мови у 20 томах

стеження

СТЕ́ЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. сте́жити.

З усією тихістю й обережністю, на які була здібна, почала [Єлена] стеження (Г. Хоткевич);

Кравчинський розумів, що від стеження, реєстрації фактів Третє відділення перейшло до активних дій (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеження — сте́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стеження — -я, с. Дія за знач. стежити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стеження — СТЕ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. сте́жити. З усією тихістю й обережністю, на які була здібна, почала [Єлена] стеження (Хотк., Довбуш, 1965, 9); Кравчинський розумів, що від стеження, реєстрації фактів Третє відділення перейшло до активних дій (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 31). Словник української мови в 11 томах