1. Словник української мови в 11 томах

стеження

СТЕ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. сте́жити.

З усією тихістю й обережністю, на які була здібна, почала [Єлена] стеження (Хотк., Довбуш, 1965, 9);

Кравчинський розумів, що від стеження, реєстрації фактів Третє відділення перейшло до активних дій (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеження — сте́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стеження — СТЕ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. сте́жити. З усією тихістю й обережністю, на які була здібна, почала [Єлена] стеження (Г. Хоткевич); Кравчинський розумів, що від стеження, реєстрації фактів Третє відділення перейшло до активних дій (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  3. стеження — -я, с. Дія за знач. стежити. Великий тлумачний словник сучасної мови