стежі

СТЕ́ЖІ, ів, мн., діал.

Люди, послані вести спостереження, розвідку за тим, що діється у ворожому таборі або в певній місцевості.

Гості прийдуть борше, бо кінні стежі вже кругом мигають, ліси перешукують (Марко Черемшина);

Однак стежі ходили тільки тоді, як “ворог” мовчав і не наступав (Мирослав Ірчан);

Ішли на колгоспну дорогу Полки, – а не перші стежі (Р. Братунь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стежі — -ів, мн., діал. Люди, послані вести спостереження, розвідку за тим, що діється у ворожому таборі або в певній місцевості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. стежі — СТЕ́ЖІ, ів, мн., діал. Люди, послані вести спостереження, розвідку за тим, що діється у ворожому таборі або в певній місцевості. Гості прийдуть борше, бо кінні стежі вже кругом мигають, ліси перешукують (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах