стека
СТЕ́КА, и, ж., мист.
Дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори під час ліплення.
Слухняна, мов пензель, скульпторська стека кладе лінію за лінією, чутливо окреслюючи деталь мистецького витвору (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стека — сте́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стека — Патичок різьбарський Словник чужослів Павло Штепа
- стека — -и, ж., мист. Дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стека — сте́ка (італ. stecca) інструмент – паличка, якою скульптор користується при ліпленні з глини, пластиліну, воску. Словник іншомовних слів Мельничука
- стека — СТЕ́КА, и, ж., мист. Дерев’яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори при ліпленні. Руки, що звикли до пензля, стеки й рейсфедера, взялися на заклик партії за автомат, міномет, штурвал літака (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах