стека
СТЕ́КА, и, ж., мист. Дерев’яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори при ліпленні.
Руки, що звикли до пензля, стеки й рейсфедера, взялися на заклик партії за автомат, міномет, штурвал літака (Ю. Янов., II, 1954, 195);
Слухняна, мов пензель, скульпторська стека кладе лінію за лінією, чутливо окреслюючи деталь мистецького витвору (Рад. Укр., 2.І 1963, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стека — сте́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стека — Патичок різьбарський Словник чужослів Павло Штепа
- стека — СТЕ́КА, и, ж., мист. Дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори під час ліплення. Слухняна, мов пензель, скульпторська стека кладе лінію за лінією, чутливо окреслюючи деталь мистецького витвору (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
- стека — -и, ж., мист. Дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стека — сте́ка (італ. stecca) інструмент – паличка, якою скульптор користується при ліпленні з глини, пластиліну, воску. Словник іншомовних слів Мельничука