стела

СТЕ́ЛА, и, ж.

1. Кам'яний стовп чи плита з надписом або рельєфним зображенням, що ставиться, споруджується як надмогильний пам'ятник або на згадку про яку-небудь подію і т. ін.

Ювілеєві Лесі Українки було присвячене відкриття в Зеленому гаю меморіальної стели (з газ.);

Понад 33 століття витримує піщані бурі висічена в горах на східному березі Нілу кам'яна стела (з наук.-попул. літ.).

2. біол. Центральна частина стебла і кореня вищих рослин, яку оточує первинна кора.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стела — сте́ла іменник жіночого роду плита Орфографічний словник української мови
  2. стела — -и, ж. 1》 Кам'яний стовп чи плита з надписом або рельєфним зображенням, що ставиться, споруджується як надмогильний пам'ятник або на згадку про яку-небудь подію і т. ін. 2》 Центральна частина стебла й кореня вищих рослин, у якій міститься провідна система всіх осьових органів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стела — сте́ла (від грец. στήλη – стовп) 1. Вертикальна кам’яна плита чи стовп з рельєфним зображенням або написом. 2. Центральна частина стебла й кореня вищих рослин, у якій міститься провідна система всіх осьових органів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. стела — СТЕ́ЛА, и, ж. Кам’яний стовп чи плита з надписом або рельєфним зображенням, що ставиться, споруджується як надмогильний пам’ятник або на згадку про яку-небудь подію і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  5. стела — (грец. — стовп) Вертикально встановлена плита з написами, розписами або рельєфними зображеннями. В часи Античності вгорі прикрашалися, карнизами, спрощеними фронтонами, акротеріями. У якості священних споруд... Архітектура і монументальне мистецтво