1. Словник української мови у 20 томах

стельвага

СТЕЛЬВА́ГА, и, ж.

Поперечний брус, що з'єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою.

Нап'ялись посторонки, скрипнули барки й стельвага, коні напружились, під гострим лемешем зашелестіло, затріщало коріння пирію, дроку, полину... (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стельвага — стельва́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стельвага — -и, ж. Поперечний брус, що з'єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стельвага — СТЕЛЬВА́ГА, и, ж. Поперечний брус, що з’єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою. Нап’ялись посторонки, скрипнули барки й стельвага, коні напружились, під гострим лемешем зашелестіло, затріщало коріння пирію, дроку, полину… (Літ. Укр., 11.VІ 1968, 2). Словник української мови в 11 томах
  4. стельвага — Стельвага, -ги ж. = штельвага. Словник української мови Грінченка