стельвага
Стельвага, -ги
ж. = штельвага.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стельвага — стельва́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стельвага — СТЕЛЬВА́ГА, и, ж. Поперечний брус, що з'єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою. Нап'ялись посторонки, скрипнули барки й стельвага, коні напружились, під гострим лемешем зашелестіло, затріщало коріння пирію, дроку, полину... (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- стельвага — -и, ж. Поперечний брус, що з'єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стельвага — СТЕЛЬВА́ГА, и, ж. Поперечний брус, що з’єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою. Нап’ялись посторонки, скрипнули барки й стельвага, коні напружились, під гострим лемешем зашелестіло, затріщало коріння пирію, дроку, полину… (Літ. Укр., 11.VІ 1968, 2). Словник української мови в 11 томах