1. Словник української мови у 20 томах

стернище

СТЕРНИ́ЩЕ, а, с.

Поле, покрите стернею (у 2 знач.).

Три агрономи, три господарі йдуть стернищем недавно скошеної пшениці, поділяються думками (П. Оровецький);

У полях орали, і чорні клини виразно виднілися серед стернищ (Є. Гуцало);

На ниву вийшли трактори. За кілька днів зорали стернище (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стернище — стерни́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стернище — -а, с. Поле, покрите стернею (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стернище — СТЕРНИ́ЩЕ, а, с. Поле, покрите стернею (у 2 знач.). Три агрономи, три господарі йдуть стернищем недавно скошеної пшениці, поділяються думками (Оров., Зел. повінь, 1961, 22); У полях орали, і чорні клини виразно виднілися серед стернищ (Гуц., Скупана.. Словник української мови в 11 томах