1. Словник української мови у 20 томах

стерно

СТЕРНО́, а́, с.

1. Пристрій для керування рухом судна; кермо.

[Чалий:] Я керував стерном, до певної мети мій човен плив, а хвиля навісна стерно те вирвала із рук моїх і понесла на скелі гострі човен мій (І. Карпенко-Карий);

Коли агрегат повернувся назад, Сагайдак сів за стерно (С. Добровольський);

Біля стерна сидів командир, маневруючи шаландою (Ю. Яновський);

* Образно. І я один .. іду байдужно... Куди? пощо? Хіба не все одно Тому, хто з рук згубив своє стерно (М. Вороний).

2. перев. у сполуч. зі сл. уряд, влада, держава і т. ін., перен. Орган управління, керівництва.

Він вимагав, щоб я з своїми поглядами прийшов до стерна уряду й переконав .. шляхту зректися цього братовбивчого грабування (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стерно — стерно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стерно — див.. КЕРМО. Словник синонімів Караванського
  3. стерно — див. кермо Словник синонімів Вусика
  4. стерно — -а, с. 1》 Пристрій для керування рухом судна, автомобіля, трактора і т. ін.; кермо. 2》 перев. у спол. зі сл. уряд, влада, держава і т. ін., перен. Орган управління, керівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стерно — Пристрій, що служить для утримування обраного курсу судна або зміни курсу; складається зі стернового пера та елементів, за допомогою яких воно обертається (румпеля, штурвала); також частина оперення літака. Універсальний словник-енциклопедія
  6. стерно — ВЛА́ДА (політичне панування, право керувати державою); КЕРМО́ поет., СТЕРНО́ поет., КОРМИ́ЛО поет., заст., ВЛАСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст.; ВСЕВЛА́ДДЯ, ДИКТАТУ́РА (необмежена); КОРО́НА (монархічна); РУКА́ (як символ влади). Словник синонімів української мови
  7. стерно — Стерно́, -на́, -ну́; сте́рна, сте́рен, -рнам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стерно — СТЕРНО́, а́, с. 1. Пристрій для керування рухом судна, автомобіля, трактора і т. ін.; кермо. [Чалий:] Я керував стерном, до певної мети мій човен плив, а хвиля навісна стерно те вирвала із рук моїх і понесла на скелі гострі човен мій (К. Словник української мови в 11 томах
  9. стерно — Стерно, -на с. Руль. Левиц. Пов. 349. Мнж. 179. Словник української мови Грінченка