стетоскоп

СТЕТОСКО́П, а, ч.

Медичний інструмент у вигляді трубки для вислуховування серця і легенів.

За ним [членом управи] дріботів у золотих окулярах і з стетоскопом у боковій кишені земський лікар (П. Панч);

Комісія оглядала його недовго. Один миттю зазирнув у зуби, другий перевірив очі, третій уже вп'явся жовтим стетоскопом у ребра (Ю. Збанацький);

// Спеціальний пристрій для виявлення побічних шумів, чистоти звуків у різних механізмах і т. ін.

Визначення причини поява стуків [у двигуні] провадиться з допомогою стетоскопа і вимагає великого навику (з навч. літ.);

Він приклав стетоскоп до стіни і вловив “цок-цок-цок”. Так, це міг бути годинниковий механізм (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стетоскоп — стетоско́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стетоскоп — Слухавка лікарська Словник чужослів Павло Штепа
  3. стетоскоп — -а, ч. Медичний інструмент у вигляді трубки для вислуховування серця і легенів. || Спеціальний пристрій для виявлення побічних шумів, чистоти звуків у різних механізмах тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стетоскоп — стетоско́п (від грец. στήθος – груди і ...скоп) спеціальна трубка для вислуховування серця, легень тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. стетоскоп — див. слухавка лікарська Універсальний словник-енциклопедія
  6. стетоскоп — ТРУБКА (частина пристрою або приладу у формі невеликої труби), РУ́РКА розм.; СТЕТОСКО́П (для вислухування серця і легень); СЛУ́ХАВКА (телефонна). Затягнута в білий халатик дівчина.. Словник синонімів української мови
  7. стетоскоп — СТЕТОСКО́П, а, ч. Медичний інструмент у вигляді трубки для вислуховування серця і легенів. За ним [членом управи] дріботів у золотих окулярах і з стетоскопом у боковій кишені земський лікар (Панч, І, 1956, 67); Комісія оглядала його недовго. Словник української мови в 11 томах