1. Словник української мови в 11 томах

стетоскоп

СТЕТОСКО́П, а, ч. Медичний інструмент у вигляді трубки для вислуховування серця і легенів.

За ним [членом управи] дріботів у золотих окулярах і з стетоскопом у боковій кишені земський лікар (Панч, І, 1956, 67);

Комісія оглядала його недовго. Один миттю зазирнув у зуби, другий перевірив очі, третій уже вп’явся жовтим стетоскопом у ребра (Збан., Сеспель, 1961, 203);

// Спеціальний пристрій для виявлення побічних шумів, чистоти звуків у різних механізмах і т. ін.

Визначення причини з’явлення стуків [у двигуні] провадиться з допомогою стетоскопа і вимагає великого навику (Підручник шофера.., 1960, 25);

Він приклав стетоскоп до стіни і вловив «цок-цок-цок». Так, це міг бути годинниковий механізм (Веч. Київ, 21.VIII 1974, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стетоскоп — стетоско́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стетоскоп — Слухавка лікарська Словник чужослів Павло Штепа
  3. стетоскоп — СТЕТОСКО́П, а, ч. Медичний інструмент у вигляді трубки для вислуховування серця і легенів. За ним [членом управи] дріботів у золотих окулярах і з стетоскопом у боковій кишені земський лікар (П. Панч); Комісія оглядала його недовго. Словник української мови у 20 томах
  4. стетоскоп — -а, ч. Медичний інструмент у вигляді трубки для вислуховування серця і легенів. || Спеціальний пристрій для виявлення побічних шумів, чистоти звуків у різних механізмах тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стетоскоп — стетоско́п (від грец. στήθος – груди і ...скоп) спеціальна трубка для вислуховування серця, легень тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. стетоскоп — див. слухавка лікарська Універсальний словник-енциклопедія
  7. стетоскоп — ТРУБКА (частина пристрою або приладу у формі невеликої труби), РУ́РКА розм.; СТЕТОСКО́П (для вислухування серця і легень); СЛУ́ХАВКА (телефонна). Затягнута в білий халатик дівчина.. Словник синонімів української мови