стигматизація
СТИГМАТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.
Поява стигм на тілі людини.
Нині встановлено, що в основі стигматизації лежить підвищена схильність окремих людей до навіювання і самонавіювання (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стигматизація — стигматиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стигматизація — -ї, ж. Згідно з однією з кримінологічних теорій – процес (або результат) нав'язування державою особі, яка скоїла суспільно небезпечний вчинок, статусу злочинця. Великий тлумачний словник сучасної мови