стигмат

СТИГМА́Т, а, ч., іст., мед.

Те саме, що сти́гма 1, 2.

До своєрідних випадків істеричного самонавіювання належать, наприклад, безсумнівні випадки уявної вагітності .. Сюди ж треба віднести стани і стигмати різних релігійних екстатиків (з навч. літ.);

* Образно. Цілі покоління людські трудилися над цим похмурим стигматом землі [Кельнським собором], споруджували не радісний і світлий храм для своїх дітей, а понурий пам'ятник для себе, для своїх сліз і своєї крові (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стигмат — стигма́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стигмат — -а, ч., іст., мед. Те саме, що стигма 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стигмат — СТИГМА́Т, а, ч., іст., мед. Те саме, що сти́гма 1, 2. До своєрідних випадків істеричного самонавіювання належать, наприклад, безсумнівні випадки уявної вагітності.. Сюди ж треба віднести стани і стигмати різних релігійних екстатиків (Фізіол. вищої нерв. Словник української мови в 11 томах