стигмат
СТИГМА́Т, а, ч., іст., мед. Те саме, що сти́гма 1, 2.
До своєрідних випадків істеричного самонавіювання належать, наприклад, безсумнівні випадки уявної вагітності.. Сюди ж треба віднести стани і стигмати різних релігійних екстатиків (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 157);
*Образно. Цілі покоління людські трудилися над цим похмурим стигматом землі [Кельнським собором], споруджували не радісний і світлий храм для своїх дітей, а понурий пам’ятник для себе, для своїх сліз і своєї крові (Загреб., Європа. Захід, 1961, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стигмат — стигма́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стигмат — СТИГМА́Т, а, ч., іст., мед. Те саме, що сти́гма 1, 2. До своєрідних випадків істеричного самонавіювання належать, наприклад, безсумнівні випадки уявної вагітності .. Сюди ж треба віднести стани і стигмати різних релігійних екстатиків (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- стигмат — -а, ч., іст., мед. Те саме, що стигма 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови