1. Словник української мови у 20 томах

стирлувати

СТИРЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

1. Зігнати стадо для відпочинку.

Якраз опівдні були біля шляху. Понапували вівці .. Потім стирлували їх в холодку під вербами (А. Головко);

// Зібрати в одне місце.

Потім зірвався вітер, стирлував темні кучугури хмар (В. Козаченко).

2. Ходячи, витоптати, зім'яти що-небудь.

Стирлувати траву.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стирлувати — стирлува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стирлувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Зігнати стадо для відпочинку. || Зібрати в одне місце. 2》 Ходячи, витоптати, зім'яти що-небудь. Стирлувати траву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стирлувати — СТИРЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Зігнати стадо для відпочинку. Якраз опівдні були біля шляху. Понапували вівці.. Потім стирлували їх в холодку під вербами (Головко, II, 1957, 245); // Зібрати в одне місце. Словник української мови в 11 томах