стирлувати
СТИРЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Зігнати стадо для відпочинку.
Якраз опівдні були біля шляху. Понапували вівці.. Потім стирлували їх в холодку під вербами (Головко, II, 1957, 245);
// Зібрати в одне місце.
Потім зірвався вітер, стирлував темні кучугури хмар (Коз., Гарячі руки, 1960, 221).
2. Ходячи, витоптати, зім’яти що-небудь.
Стирлувати траву.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стирлувати — стирлува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стирлувати — СТИРЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Зігнати стадо для відпочинку. Якраз опівдні були біля шляху. Понапували вівці .. Потім стирлували їх в холодку під вербами (А. Головко); // Зібрати в одне місце. Словник української мови у 20 томах
- стирлувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Зігнати стадо для відпочинку. || Зібрати в одне місце. 2》 Ходячи, витоптати, зім'яти що-небудь. Стирлувати траву. Великий тлумачний словник сучасної мови