стискання
СТИСКА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. стиска́ти і стиска́тися.
О третій годині ночі стискання криги припинилося (М. Трублаїні);
Величезні сили, що можуть розвинутися при розширенні і стисканні тіл, треба враховувати в техніці (з навч. літ.);
Щось лагідно почало тиснути йому ногу. Стискання було боязке (С. Васильченко);
Наступа [наступає] несподіваний наплив ніжності: починаються поцілунки і стискання, при цьому баба терпить товченики у живіт, і маленькі ніжки тупотять їй по мозолях, бо унука неодмінно хоче вилізти на коліна (Грицько Григоренко);
Мороз міцнішав, скрипіли від його стискання дерева (О. Донченко);
Вони привіталися, як чужі, коротким і млявим стисканням рук (Н. Рибак);
[Анна:] Чи могли б ви шпагою відтяти всі косі погляди, .. моргання, свисти і плечей стискання, що скрізь мене б стрічали й проводжали? (Леся Українка);
З солодким стисканням серця, з трепетом побожності припадала вона устами .. до м'якої руки о. Василя (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- стискання — стиска́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- стискання — -я, с. Дія і стан за знач. стискати і стискатися. Стискання даних спец. — перетворення даних у більш компактну форму без втрати інформації, що міститься в них. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стискання — СТИСКА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. стиска́ти і стиска́тися. О третій годині ночі стискання криги припинилося (Трубл., І, 1955, 412); Величезні сили, що можуть розвинутися при розширенні і стисканні тіл, треба враховувати в техніці (Фізика, II, 1957... Словник української мови в 11 томах
- стискання — Стиска́ння, -ня с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе. Словник української мови Грінченка