стискання

СТИСКА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. стиска́ти і стиска́тися.

О третій годині ночі стискання криги припинилося (Трубл., І, 1955, 412);

Величезні сили, що можуть розвинутися при розширенні і стисканні тіл, треба враховувати в техніці (Фізика, II, 1957, 12);

Щось лагідно почало тиснути йому ногу. Стискання було боязке (Вас., І, 1959, 355);

Наступа несподіваний наплив ніжності: починаються поцілунки і стискання, при цьому баба терпить товченики у живіт, і маленькі ніжки тупотять їй по мозолях, бо унука неодмінно хоче вилізти на коліна (Григ., Вибр., 1959, 431);

Мороз міцнішав, скрипіли від його стискання дерева (Донч., IV, 1957, 85);

Вони привіталися, як чужі, коротким і млявим стисканням рук (Рибак, Час.., 1960, 133);

[Анна:] Чи могли б ви шпагою відтяти всі косі погляди,.. моргання, свисти і плечей стискання, що скрізь мене б стрічали й проводжали? (Л. Укр., III, 1952, 394);

З солодким стисканням серця, з трепетом побожності припадала вона устами.. до м’якої руки о. Василя (Коцюб., І, 1955, 327).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стискання — стиска́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стискання — СТИСКА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. стиска́ти і стиска́тися. О третій годині ночі стискання криги припинилося (М. Трублаїні); Величезні сили, що можуть розвинутися при розширенні і стисканні тіл, треба враховувати в техніці (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. стискання — -я, с. Дія і стан за знач. стискати і стискатися. Стискання даних спец. — перетворення даних у більш компактну форму без втрати інформації, що міститься в них. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стискання — Стиска́ння, -ня с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе. Словник української мови Грінченка