стискаючий
СТИСКА́ЮЧИЙ, а, е.
Який стискає що-небудь.
Вже вдруге режисер удається у своїх фільмах до цього персонажного ходу – їздець мимоволі, бранець своїх маршрутів, які можуть нічим не закінчуватися, але при цьому змінюють людину внутрішньо; а стискаючий героя мегаполіс стає немовби пейзажем його неспокійної душі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стискаючий — стиска́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- стискаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до стискати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стискаючий — СТИСКА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стиска́ти; // у знач. прикм. Стенокардія — приступи стискаючого болю за грудиною — результат недостатнього надходження кисню та інших харчових речовин до серцевого м’яза (Наука і культура.., 1971, 152). Словник української мови в 11 томах