стискаючий
СТИСКА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стиска́ти;
// у знач. прикм.
Стенокардія — приступи стискаючого болю за грудиною — результат недостатнього надходження кисню та інших харчових речовин до серцевого м’яза (Наука і культура.., 1971, 152).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стискаючий — стиска́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- стискаючий — СТИСКА́ЮЧИЙ, а, е. Який стискає що-небудь. Вже вдруге режисер удається у своїх фільмах до цього персонажного ходу – їздець мимоволі, бранець своїх маршрутів, які можуть нічим не закінчуватися, але при цьому змінюють людину внутрішньо... Словник української мови у 20 томах
- стискаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до стискати. Великий тлумачний словник сучасної мови