сто

СТО, ста, числ. кільк.

1. Назва числа 100 і його цифрового позначення;

// чого. Кількість із 100 одиниць.

Хазяїн .. при прощанні дав йому аж сто рублів (Г. Квітка-Основ'яненко);

Сто два роки бабусі моїй (В. Сосюра);

Кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків (Григорій Тютюнник).

2. розм. Багато, невизначено велика кількість кого-, чого-небудь.

Де хазяїн походить, там сто кіп уродить (прислів'я);

Ще сонце не зійшло, а вже пташня Гучний концерт за вікнами вчиняє. Сто голосів на честь нового дня (Л. Дмитерко);

– Під таким дахом .. можна сто зим зимувати! (О. Гончар);

Гафія, ледве починало сіріти у вікнах, зачиняла на сто замків хату (В. Бабляк).

3. Старі форми непрямих відмінків сот, стам, стома вживаються як лічильний іменник із знач. сотня.

Дивлюся: хати над шляхами Та городи з стома церквами (Т. Шевченко);

[Пастух:] Їх [лицарів] вже кілька сот розбилось об мармуровий поміст (Леся Українка);

Звідки з'явилась, скільки сот кілометрів пробиралася лиха людина по ярах та узгір'ях? (О. Довженко).

(1) Сто раз – уживається при підкресленні високого ступеня, високої якості і т. ін. чого-небудь.

Хотів [осаул] притьмом довести перед Шрамом, що в його [нього] жінка все одно, що служебка, хоть би вона була сто раз княгиня (П. Куліш);

– Я розумію так: будь ти вчений чи сто раз професор, а від простого народу не верни (Григорій Тютюнник);

(2) Сто сот (ти́сяч) кого, чого – надзвичайно багато кого-, чого-небудь.

Полковник Ліснобродський .. протер запухлі після нічної пиятики очі .. Тільки що ж були повстанці і раптом... Невже це вони на очах обернулись у волів? Сто тисяч круторогих сірої української породи? (О. Гончар);

У сто (ти́сячу) крат див. крат.

◇ В сто (в ти́сячу) раз (разі́в) див. раз¹;

Да́ти сто очо́к напере́д див. дава́ти;

(3) На [всі] сто відсо́тків (проце́нтів) <�На всі сто>:

а) цілком, повністю.

– Ви, Якиме Івановичу, тут праві на всі сто (Ю. Збанацький);

– Ні, я кажу, що він небезпечний на сто відсотків, а не більше... (Т. Осьмачка);

[Це] прекрасна, розумна, добра жінка, у чеснотах якої я впевнений на всі сто відсотків (з газ.);

б) який має позитивні якості, властивості.

Зовнішньо Кужель був, як кажуть, на всі сто – високий, ставний, здоровий, чорнобривий, з орлиним поглядом (Ю. Збанацький);

в) який заслуговує цілковитого схвалення, правильний.

Я товариша Киселя добре знаю. В нього лінія на всі сто, будьте певні (І. Муратов);

Мабуть, вона сказала б: “Хоч ти і вважаєш, що я дівчина на сто відсотків, але ж я не вважаю, що ти стовідсотковий хлопець” (із журн.);

Свічки́ в оча́х засві́чуються (стаю́ть) / засвіти́лися (ста́ли) <�Сто свічо́к в оча́х засвіти́лося> див. сві́чка;

(4) Сто лих – чимало горя, неприємностей, всілякого клопоту.

Тут ржання кінське з тупотнею, Там разний [різний] гомін з стукотнею, Скрізь клопіт, халепа, сто лих! (І. Котляревський);

(5) Сто свічо́к в оча́х засвіти́лось (д) див. сві́чка;

(6) Сто (сто сот, ти́сячу) крот [боля́чок] у печінки́ кому, чиї, лайл. – уживається як проклін, як вияв гніву, обурення.

А сто крот болячок у твої печінки! (Номис);

(7) Сто чорті́в – уживається як вияв гніву, обурення.

Сто чортів! се насильство! –бунтує моя істота (М. Коцюбинський);

Як (мов, ні́би і т. ін.) хто на сто ко́ней ви́садив див. хто¹.