стовба
СТО́ВБА, и, ж.
Деталь плуга, що з'єднує чепігу з граділем.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стовба — сто́вба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стовба — -и, ж. 1》 Деталь плуга, що з'єднує чепігу з граділем. 2》 Те саме, що станина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стовба — СТО́ВБА, и, ж. Деталь плуга, що з’єднує чепігу з граділем. Словник української мови в 11 томах
- стовба — Сто́вба, -би ж. 1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя. Чуб. VII. 398. Вас. 199. Словник української мови Грінченка