стовба

сто́вба

-и, ж.

1》 Деталь плуга, що з'єднує чепігу з граділем.

2》 Те саме, що станина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовба — сто́вба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стовба — СТО́ВБА, и, ж. Деталь плуга, що з'єднує чепігу з граділем. Словник української мови у 20 томах
  3. стовба — СТО́ВБА, и, ж. Деталь плуга, що з’єднує чепігу з граділем. Словник української мови в 11 томах
  4. стовба — Сто́вба, -би ж. 1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя. Чуб. VII. 398. Вас. 199. Словник української мови Грінченка