стовба
сто́вба
-и, ж.
1》 Деталь плуга, що з'єднує чепігу з граділем.
2》 Те саме, що станина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стовба — сто́вба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стовба — СТО́ВБА, и, ж. Деталь плуга, що з'єднує чепігу з граділем. Словник української мови у 20 томах
- стовба — СТО́ВБА, и, ж. Деталь плуга, що з’єднує чепігу з граділем. Словник української мови в 11 томах
- стовба — Сто́вба, -би ж. 1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя. Чуб. VII. 398. Вас. 199. Словник української мови Грінченка