стовбурище

СТОВБУРИ́ЩЕ, а, с.

Збільш. до сто́вбур 1.

“Опель” котився .. дорогою поміж старезними сосновими стовбурищами (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовбурище — стовбури́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стовбурище — -а, с. Збільш. до стовбур 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стовбурище — СТОВБУРИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до сто́вбур 1. «Опель» котився.. дорогою поміж старезними сосновими стовбурищами (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 175). Словник української мови в 11 томах