стовбурище

СТОВБУРИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до сто́вбур 1.

«Опель» котився.. дорогою поміж старезними сосновими стовбурищами (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 175).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовбурище — стовбури́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стовбурище — СТОВБУРИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до сто́вбур 1. “Опель” котився .. дорогою поміж старезними сосновими стовбурищами (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  3. стовбурище — -а, с. Збільш. до стовбур 1). Великий тлумачний словник сучасної мови