стовбушка
СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм.
Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід.
Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (із журн.);
Збиральні корзинки [для смородини й аґрусу] (стовбушки і широкодонні) обшиваються всередині тканиною (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стовбушка — -и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стовбушка — СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід. Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах