стовбушка
СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід.
Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (Хлібороб Укр., 8, 1969, 22);
Збиральні корзинки [для смородини й агрусу] (стовбушки і широкодонні) обшиваються всередині тканиною (Сад. і ягідн., 1957, 232).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стовбушка — СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід. Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (із журн.); Збиральні корзинки [для смородини й аґрусу] (стовбушки і широкодонні) обшиваються всередині тканиною (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- стовбушка — -и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід. Великий тлумачний словник сучасної мови