стовбур’я
СТО́ВБУР’Я, я, с. Збірн. до сто́вбур 1.
Гаряча, огненно-біла жижа, Мов істота хижа, Накинулась на струхліле стовбур’я (Пол., Вибр., 1968, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
СТО́ВБУР’Я, я, с. Збірн. до сто́вбур 1.
Гаряча, огненно-біла жижа, Мов істота хижа, Накинулась на струхліле стовбур’я (Пол., Вибр., 1968, 27).