столяр
СТО́ЛЯР, а, ч.
Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього.
Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (О. Стороженко);
– Я вже столяру сам двері замовив, за свій завдаток, що в економії взяв (М. Стельмах);
Він .. столяр, і якщо ви поб'єте бича, то це вже вам ніхто такого не зробить, як Панько (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- столяр — сто́ляр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- столяр — див. ТЕСЛЯР. Словник синонімів Караванського
- столяр — -а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж теслярська) дерева і виготовленням виробів із нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
- столяр — Сто́ляр, сто́ляра, -рові, -ром і столя́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -лярі́, -рі́в, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- столяр — СТО́ЛЯР, а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього. Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (Стор. Словник української мови в 11 томах